ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція"

Зважаючи на обмеження доступу до лісових масивів внаслідок бойових дій, наразі чи не єдиним дієвим способом постійного спостереження за локалізацією пожеж на території України є моніторинг за допомогою методів дистанційного зондування Землі. Так, площа пошкоджених пожежами територій у 2023 році, для якого характерною була локалізація центрів горимості вздовж лінії розмежування та на тимчасово окупованих територіях, сягала близько 230 тис. га (для всіх типів ландшафтів), що було вдвічі нижче за показники 2022 року.

Робоча сила в лісовому секторі, від польових операторів до дослідників, повинна бути готова до майбутніх вимог і викликів, включаючи біоекономіку, зміну клімату, зменшення біорізноманіття й очікування громадськості.  Науковці й фахівці з організації праці об’єднують зусилля щодо реалізації ініціативи «Спільне партнерство з питань лісу» заради збільшення глобальної зайнятості в лісовому секторі.

День працівника лісу - це  свято не лише тих, хто працює в лісі, вирощує його і охороняє, а всіх, хто любить ліс, користується його благами і всіляко доглядає та захищає лісові насадження. День працівника лісу – це  свято  і данина професії, завдання якої – працювати для майбутніх поколінь.

Вирощування лісу – тяжка праця, результат якої досягається майже через століття і на цей результат працює не одне покоління лісівників.  Їхніми руками, знаннями і досвідом твориться не тільки сьогодення, а й майбутнє рідної землі.

Під палючим сонцем і в проливний дощ, у люті морози і пекельну спеку - лісівники завжди на своїх постах, навіть у часи війни.

Висаджують, доглядають, охороняють, створюють, будують, заготовляють, допомагають, відновлюють.

Змінюються і змінюють.

Ризикуючи власним життям та здоров’ям борються з вогнем, лісопорушниками, браконьєрами та ворогом. Особливо небезпечно у прифронтових та деокупованих регіонах.

Наприкінці серпня науковцями УкрНДІЛГА було проведено обстеження декоративних насаджень, лісових культур та резервату в Лубенському районі Полтавщини, також відвідано Хорольський ботанічний сад. Цей ботанічний сад загальною площею 18 га було відкрито у 2013 році на базі заповідної території «Дубовий гай». Головним напрямом науково-дослідної діяльності установи є інтродукція субтропічних плодових культур відкритого ґрунту в лісостеповій зоні України. Науковці ботанічного саду поділилися корисним і актуальним в умовах зміни клімату досвідом щодо вирощування субтропічних рослин.

9 вересня 2024 року виповнюється 60 років Вікторії Георгіївні Григорьєвій, яка вже більше 30 років працює в системі УкрНДІЛГА.

У 1993 році вона була прийнята на посаду лаборанта лабораторії селекції УкрНДІЛГА. Одночасно навчалася заочно у Національному аграрному університеті (нині НУБіП) і у 1998 році отримала диплом за спеціальністю Лісове господарство. З 2000 року працювала інженером в лабораторії селекції, з 2004 року до 2015 року – науковим співробітником УкрНДІЛГА.

Лісопатологічний моніторинг — це система спостережень за станом лісів і порушеннями їх стійкості в зв’язку із хворобами, пошкодженням шкідниками, негативним впливом антропогенних чинників і кліматичних явищ. Розвиток у часі цих процесів та їх залежність від лісівничо-таксаційних відмінностей насаджень і географічних особливостей території надають можливість спрогнозувати лісопатологічну ситуацію й сформувати загальний план дій щодо прийняття відповідних господарських рішень як для окремого господарства, так і для країни в цілому.

Одним із завдань селекційних досліджень є визначення перспективності інтродукованих деревних видів для створення насаджень різного цільового призначення. У серпні поточного року науковиці УкрНДІЛГА Світлана Лось, Лариса Терещенко та Вікторія Григорьєва провели роботи з обстеження й комплексного оцінювання лісових культур за участі дуба червоного, робінії звичайної та клена-явора в насадженнях Хорольського і Калійдинцівського лісництв філії «Миргородський лісгосп» ДП «Ліси України».

Досвід багатьох країн у вирішенні проблеми зміни клімату засвідчує, що лісогосподарська галузь має значний потенціал щодо залучення кліматичного фінансування для запобігання зміні клімату й зменшенню його негативного впливу на довкілля шляхом збільшення обсягів поглинання вуглекислого газу лісовою рослинністю.