Малий сосновий лубоїд Tomicus minor

На перший погляд, малий сосновий лубоїд не здається небезпечним, адже дорослий жук завдовжки лише кілька міліметрів. У великому лісі присутність цієї комахи зазвичай залишається непомітною доти, доки дерева не починають втрачати хвою. Однак ці ніби непомітні жуки можуть перетворювати ослаблені ділянки лісу на осередки масового всихання.

Малий сосновий лубоїд (Tomicus minor) – один із характерних шкідників сосни, рідше трапляється на ялині. Зазвичай він заселяє ослаблені, пошкоджені або повалені дерева, проте за сприятливих умов чисельність його популяції може настільки зрости, що ці жуки починають атакувати цілком здорові дерева.

Дорослі жуки досягають 3,5-4,0 мм завдовжки. Тіло циліндричне, темне, вкрите дрібними ворсинками. Надкрила мають характерну для лубоїдів будову, вкриті тонкими борозденками, а їхнє забарвлення може варіюватись від коричневого до темно-бурого і навіть чорного. Личинки, як і в інших представників родини Scolytinae, білі, безногі, з добре помітною темною головою. Розвиваються виключно під корою, де живляться тканинами лубу та прилеглими шарами деревини.

В Україні зазвичай розвивається одне покоління малого соснового лубоїда на рік, однак на півдні може формуватися так зване «сестринське» покоління. Усе розпочинається навесні, коли середньодобова температура стає сприятливою для активності дорослих жуків, які після зимівлі вирушають на пошуки придатних для заселення дерев. Насамперед комахи заселяють ослаблені та свіжозрубані дерева. Після спарювання та додаткового живлення самка прогризає кору у верхній частині стовбура, де прокладає маточний хід, форма якого нагадує фігурну дужку «{». Уздовж маточного ходу самка відкладає яйця, з яких згодом відроджуються личинки, котрі живляться прокладаючи власні ходи. Поступово з ростом личинки ходи розширюються і закінчуються заглибленою в деревину лялечковою камерою.

Після повного перетворення з лялечок виходять молоді жуки, які для додаткового живлення прогризають ходи в серцевині молодих пагонів. Унаслідок цього пагони обламуються та падають на землю. Такі огризки пагонів дали цьому жуку ще одну назву – «малий лісовий садівник», оскільки створюється враження, що хтось в кроні попрацював із садовими ножицями та пообрізав пагони. Наявність огризків пагонів із проточеними в серцевині ходами є однією із діагностичних ознак формування осередків цього виду. Частина жуків залишається зимувати в цих пагонах, інші зимують у підстилці.

Помітити малого соснового лубоїда в природі вкрай важко. Окрім малих розмірів, він більшу частину свого життя проводить під корою на гілках та в районах тонкої кори у кронах дерев. Тому зазвичай виявляють не самого шкідника, а сліди його діяльності. На заселених деревах можна помітити вхідні отвори та бурову муку, а після зняття кори – характерні ходи. Найважливішим індикатором заселення шкідниками є крона. У разі заселення Tomicus minor на дереві можна помітити обламані пагони, зміну забарвлення хвої та розрідження крони.

Для здорового дерева кілька лубоїдів не становлять значної загрози, адже його природні механізми захисту здатні протистояти спробі заселення, зокрема завдяки заповненню ходів смолою. Ризик зростає тоді, коли дерево вже ослаблене через пожежі, високі температури, пошкодження кореневої системи, зміну рівня ґрунтових вод або внаслідок механічних пошкоджень, які знижують ефективність захисних механізмів дерева.

Якщо в деревостані з’являється велика кількість придатної для заселення деревини – чисельність лубоїда може стрімко зростати. Так формуються осередки ураження, у яких комахи починають заселяти навіть здорові дерева, поступово знижуючи їх життєздатність.

Як боротись?

Проводити регулярні обстеження деревостанів.

Використовувати феромонні пастки для відлову жуків і спостереження за динамікою їх чисельності.

Підтримувати санітарний стан насаджень на оптимальному рівні.

Своєчасно (до вильоту імаго) видаляти заселені дерева з деревостанів.

Залучати та підтримувати ентомофагів