Лісопатологічний моніторинг хвойних насаджень: результати нагляду за популяцією рудого соснового пильщика

Відповідно до листа Державного агентства лісових ресурсів України від 19.05.2026 №08-17/2907-26 у ДП «Харківська ЛНДС» проведено лісопатологічне обстеження хвойних насаджень на предмет виявлення осередків рудого соснового пильщика. Особливу увагу було приділено лісовим культурам та плантаціям сосни різного віку, які перебувають у зоні потенційного ризику спалахів масового розмноження рудого соснового пильщика (Neodiprion sertifer Geoffr.).

Результати лісопатологічного обстеження

 За результатами обстежень активних осередків масового розмноження рудого соснового пильщика не виявлено. Чисельність шкідника перебуває на хронічно низькому (латентному) рівні, що не загрожує життєздатності та декоративності насаджень у поточному вегетаційному періоді.

Наукова довідка: Біологія шкідника та характер загрози

Рудий сосновий пильщик (Neodiprion sertifer) належить до родини Хвойні пильщики (Diprionidae) ряду Перетинчастокрилі (Hymenoptera). Це один із найбільш експлозивних первинних шкідників асиміляційного апарату соснових лісів, здатний за короткий простір часу утворювати масштабні осередки усихання.

Особливості біологічного циклу:

Об'єкти ураження: Шкідник є олігофагом. Переважно уражує сосну звичайну (Pinus sylvestris) та сосну кримську (Pinus pallasiana). Найбільшу загрозу становить для чистих лісових культур віком від 10 до 30 років, а також для плантацій новорічних дерев та ландшафтних насаджень на бідних за родючістю супіщаних і піщаних ґрунтах.

Характер пошкоджень: Личинки пильщика мають яскраво виражений груповий (гніздовий) спосіб життя. Вони масово об’їдають хвою пагонів, залишаючи недоторканими лише центральні жилки або пеньки хвоїнок, які згодом жовтіють і всихають. Характерною ознакою є те, що личинки старших віків з'їдають хвою повністю, а за дефіциту корму можуть переходити на кору молодих пагонів та травневі бруньки.

Генерація: Однорічна. Зимує шкідник у стадії яйця, які самка відкладає рядами у надрізи (кишеньки) на кантах хвоїнок сосни. Відродження личинок відбувається рано навесні (наприкінці квітня – на початку травня), що збігається у часі з початком вегетації сосни. Наприкінці червня личинки залягають у кокони в лісовій підстилці або в тріщинах кори у комлевій частині стовбура.

Можливі наслідки для насаджень:

Втрата асиміляційного апарату (хвої)  призводить до різкого падіння радіального приросту дерев, порушення транспіраційного балансу та загального фізіологічного ослаблення. Насадження, що зазнали сильних ушкоджень, стають хронічно привабливими для вторинних стовбурових шкідників (короїдів, вусачів, златок), які здатні викликати повну деградацію та відмирання насадження.

Фахівці ДП «Харківська ЛНДС» продовжують тримати фітосанітарний стан насаджень під постійним контролем.