Верхівковий короїд (Ips acuminatus)

Верхівковий короїд – стовбуровий шкідник, який здатен заподіяти значної шкоди хвойним деревам. Хоча й основною кормовою породою для цього жука є сосна звичайна, за певних обставин він може заселяти також і інші види хвойних.

Це жук невеликих розмірів (2-3 мм завдовжки), бурого або темно-коричневого забарвлення. Серед інших видів короїдів його вирізняють за загостреною вершиною надкрил з дрібними зубцями по боках.

Починається життєвий цикл короїда навесні, коли середньодобова температура підіймається вище +16°С. Самці першими заглиблюються під кору де вигризають спеціальну камеру для спарювання (шлюбну камеру) та виділяють феромони, що приваблюють самок. Загалом із самцем парується зазвичай від 2 до 5 (інколи більше) самок. Після спарювання самка прокладає власний материнський хід в якому і відкладає яйця (40-80 шт. кожна). Невдовзі з яєць відроджуються личинки (білі, безногі, серпоподібно вигнуті – типові для більшості короїдів), які одразу ж починають прогризати радіальні ходи. Личинки живляться флоемою, чим порушують транспортування поживних речовин у дереві. Розвиток личинок триває 2-3 тижні і за цей час вони збільшуються у розмірах та починають підготовку до метаморфозу, в кінці ходу формують лялечкову камеру, де заляльковуються. Після перетворення молоді жуки не одразу покидають дерево, а залишаються для додаткового живлення, і тільки після цього вилітають та продовжують цикл розмноження.

За один вегетаційний період верхівковий короїд може формувати 2-3 покоління, залежно від погодних та кліматичних умов. І, за сприятливих умов, весь цикл розвитку від яйця до імаго проходить за 4-6 тижнів. Найохочіше верхівковий короїд заселяє найвищі, добре прогріті сонцем дерева, особливо під час посушливих періодів.

Небезпечним є те, що верхівковий короїд є переносником офіостомових грибів (рід Ophiostoma). Ці гриби сприяють живленню личинок та водночас закупорюють деревину своїм міцелієм, що прискорює відмирання хвої та гілок в кронах дерев.

Зимують переважно імаго (дорослі короїди), рідше – личинки старшого віку під корою заселених дерев або в підстилці.

Попри маленький розмір, верхівковий короїд може стати однією з причин формування осередку масового всихання соснових насаджень, особливо у поєднанні з іншими стовбуровими шкідниками. Найбільшої шкоди цей вид завдає у насадженнях ослаблених вітровалами, пожежами, тривалими посухами, та іншими стресовими чинниками.

Контроль чисельності верхівкового короїда є важливим елементом системи захисту лісів, оскільки зростання популяції цього виду в поєднанні з супутніми негативними факторами може стати причиною масштабних небажаних екологічних та економічних наслідків.

Серед таких заходів з протидії масовому розмноженню верхівкого короїда варто виділити наступні.

Моніторинг за допомогою феромонних пасток – дає змогу відстежувати динаміку популяції та виявляти зони ризику та початок формування осередків масового розмноження.

Підтримання видового складу та приваблення ентомофагів – це природний механізм контролю популяції, що допомагає утримувати кількість шкідників в межах, безпечних для екосистеми.

Візуальне обстеження насаджень, пошук осередків та уражених дерев дають змогу визначити масштаб ураження та вчасно здійснити комплекс необхідних санітарно-оздоровчих заходів.

Проведення санітарних рубок з метою ліквідації осередку ураження, з оперативним видаленням з насадження заселених дерев.