Дослідження стану та меліоративної ефективності полезахисних лісових смуг

Науковцями відділу лісовідновлення та захисного лісорозведення УкрНДІЛГА та дослідної мережі підпорядкованих Інституту підприємств згідно державної наукової теми «Розробити методику оцінювання меліоративних функцій полезахисних лісових смуг та насаджень, створених на об’єктах лісової рекультивації» проведено обстеження полезахисних лісових смуг (ПЛС) у Харківській, Полтавській, Вінницькій, Кіровоградській, Одеській, Миколаївській і Черкаській областях.

Полезахисні лісові смуги покращують мікрокліматичні та гідрологічні умови на полях й тим самим сприяють підвищенню врожайності сільськогосподарських культур до 25 %. Використання космічних знімків і даних системи геоінформаційного аналізу (ГІС) дало змогу дослідити особливості розташування та цілісність лісосмуг, а також визначити рівень захищеності сільськогосподарських угідь в обраних агролісоландшафтах. Досліджувалися смуги різного породного складу, конструкції, схем змішування та розміщення деревних і чагарникових порід. Загалом було закладено понад 100 тимчасових пробних площ.

Лісові смуги створюють поперек напряму пануючих у даній місцевості вітрів (суховії, хуртовинні та ті, що викликають пилові бурі). Основними показниками оцінки стану полезахисних лісових смуг є збереженість дерев основної та супутньої деревних порід, а також достатність захисної висоти дерев. Кращими меліоративними та лісівничо-таксаційними характеристиками відзначалися лісосмуги за участі дуба звичайного. Лінійні насадження цієї породи найбільш довговічні та стійкі в різних умовах і мають кращий санітарний стан у порівнянні із лісосмугами м’яколистяних порід.

Полезахисні лісові смуги за участі дуба звичайного

Так, серед обстежених об’єктів однією з найкращих за лісівничо-таксаційними характеристиками є 5-рядна полезахисна смуга з участю дуба звичайного та липи дрібнолистої, розташована в передмісті Вінниці біля автомагістралі. Загальна ширина лісосмуги за кронами дерев та сформованими узліссями становить 21–25 м. Схема розміщення садивних місць — 2,5×0,7 м (початкова кількість дерев 5,7 тис. шт./га). Середній діаметр на висоті 1,3 м дуба звичайного — 45,4 см (D1,3 min – 24,0 см, D1,3 max – 72,4 см), липи дрібнолистої — 28,5 см (D1,3 min– 16,0 см, D1,3 max – 40,0 см). Завдяки високій зімкнутості намету (дерев основного ярусу) (0,8–0,9) у насадженні майже відсутні рудеральні види рослин й сформована лісова підстилка. Загальна збереженість дуба та липи становить 15 %. Внаслідок природного поширення узлісь і розростання крон дерев у напрямі полів проєктна ширина лісосмуги, яка становила 12,5 м, збільшилася майже вдвічі, що фактично зменшує площу для засівання на понад 1 га на кожний кілометр протяжності лісосмуги.

Місце розташування ПЛС з участю дуба звичайного та липи дрібнолистої в пригородній зоні Вінниці та її вигляд восени

Зімкнутість намету в дубово-липовій ПЛС  та її загальний вигляд з середини

В Одеській і Миколаївській областях значну частку (близько 80 %) займають полезахисні смуги з акації білої. В екстремальних кліматичних умовах Півдня України довговічність і функціональність цих лісосмуг обмежується 40–50 роками. Деградація таких лісосмуг починається у віці 25–30 років, коли відбувається значне зрідження намету, що сприяє інтенсивній появі трав’яної рослинності (бур’янів) та створенню умов для поширення низових пожеж. Індекс санітарного стану таких насаджень доволі низький (Іс=3,5–4,3). Зазвичай це всихаючі ПЛС, відновлення яких можливе внаслідок появи кореневих пагонів, рідше – самосіву. Хоч вони й виконують певні меліоративні функції, однак їх ефективність є значно нижчою, ніж у лісосмуг твердолистяних порід, зокрема дуба звичайного.

Розростання трав’янистого покриву в білоакацієвих ПЛС на межі Миколаївської та Одеської областей та ПЛС дуба звичайного в посушливих умовах на темно-каштанових ґрунтах у Миколаївській області

Стан полезахисних лісосмуг, особливо на Півдні України, є критичним. Старіння та порушення систем полезахисних насаджень, а також зменшення їх площі спричиняє зростання випадків дефляції та водної ерозії ґрунтів. Ведення бойових дій, які здебільшого й відбуваються в ПЛС, часто призводить до їх повного знищення.

Лісосмуга на початковій стадії деградації (Вінницька обл.) та знищена ПЛС в районі бойових дій (Луганська обл.)

В сучасних умовах у різних регіонах України загострюється проблема збереження мережі полезахисних смуг й поліпшення їх функцій в агроландшафтах. Тож існує нагальна потреба у відновленні державою спеціалізованих установ і організацій, які виконують функції з охорони й господарювання в мережі полезахисних лісосмуг, а також у посиленні взаємодії між державними структурами та сільськогосподарським бізнесом щодо питань агролісомеліорації.

Відділ лісовідновлення та захисного лісорозведення УкрНДІЛГА,

ДП «Вінницька лісова науково-дослідна станція»