Четверта міжнародна конференція, присвячена лісам

Вже вчетверте журнал MDPI Forests  (Multidisciplinary Digital Publishing Institute – Багатопрофільний інститут цифрових публікацій) став організатором міжнародної конференції, під час якої було обговорено сучасні проблеми та представлено здобутки досліджень, пов’язаних із лісами. Основними напрямами, розглянутими учасниками конференції, стали: лісова екологія та менеджмент; біорізноманіття лісів й екосистемні послуги; ведення лісового господарства та впровадження інновацій з урахуванням зміни клімату; оцінювання лісових ресурсів дистанційними методами; лісові пожежі; деревообробка, паливна деревина та торгівля; біоекономіка й економіка лісу. Учасників привітали представники оргкомітету конференції, зокрема його голова, доктор Георгос Малініс (Греція) і доктор Хосе Аранха (CITAB, Centre for the Research and Technology of Agro-Environmental and Biological Sciences – Центр досліджень і технологій агросередовищних і біологічних наук).

На сесії, присвяченій пожежам, було розглянуто питання моделювання та ефекту доміно від пожеж (Михайло-Кристос Тсоутсос, Греція). Принцип доміно означає, що невелика зміна першого елемента ланцюга викликає аналогічні зміни сусідніх елементів, які потім викликають подібні зміни наступних, і так далі. Так, на виникнення й поширення пожеж вливають наявність горючих матеріалів, погодні умови та топографія. Вплинути можливо лише на кількість й поширення горючих матеріалів і на «поведінку» пожежі, а також забезпечити пом’якшення наслідків для екосистем, господарської діяльності та суспільства.

Прогнозуванню виникнення пожеж за кліматичними показниками на острові Мадейра присвячено доповідь Себастьяна Агрели (Португалія), а впливу зміни клімату та ведення лісового господарства на інтенсивність пожеж в Австралії – доповідь професора Брендана Макея (Австралія). Було презентовано методи ведення лісового господарства, які можуть забезпечити зменшення ризиків виникнення пожеж.

За індексом небезпеки виникнення лісових пожеж FFDI (Forest Fire Danger Index), який враховує температуру, відносну вологість і швидкість вітру, а також посуху за попередній період, фахівці прогнозують ризик виникнення пожеж на певній території. За цим показником оцінюють імовірність початку пожежі, її «поведінку» та складності гасіння. Високі значення FFDI свідчать про небезпеку: >50 – високий ризик, >100 – катастрофа. Велику роль відіграє темп висихання горючих матеріалів. Тож «поведінку» пожежі характеризує взаємодія запасу горючих матеріалів, погодних умов і рельєфу, тобто «трикутник поведінки пожежі». Для опису «поведінки» пожежі оцінюють параметри: швидкість поширення, інтенсивність лінії вогню, довжину та висоту полум’я.

На сесії «Лісове біорізноманіття, екосистемні сервіси та дистанційне спостереження Землі» було розглянуто залежність різноманіття видів дерев і запасів вуглецю в різних регіонах Землі. Так, Ігнасіо Діаз-Марото (Іспанія) оцінив вплив однорідності ландшафту на збереження біорізноманіття й екосистемні сервіси, а Адріана Мартинез Аріас (Колумбія) – вміст вуглецю на мангрових ґрунтах. Питання адаптації лісових операцій до зміни клімату розглянув доктор Франческо Латтеріні (Польща).

Впливу інвазійних видів дерев на особливості розкладання лісової підстилки присвячено презентацію доктора Павла Городецкі (Польща). Пом’якшити наслідки зміни клімату в Угорщині пропонують шляхом збільшення площі «вітроломних» лісових насаджень (Єва  Кіралі, Угорщина).

Серед доповідей, присвячених питанням лісового господарства та економіки, цікавою була презентація доктора Мауро Бернабей (Італія), який відновив історію торгівлі деревиною в часи Римської імперії за дендрохронологічними даними.

В останній день засідань були розглянуті питання лісової екології. Найбільш жваву дискусію викликала доповідь модераторки сесії доктора Джованни Баттіпагліа (Італія), присвячена уразливості лісу до зміни клімату, виявленню ранніх сигналів щодо ослаблення дерев й шляхам його запобігання.

Зміна клімату впливає на стан лісів прямо й опосередковано через темпи росту, цикли вуглецю, стійкість до пожеж, шкідливих організмів, прояв стресу та відпад дерев. Реакція на зміну клімату найдужче збільшилася в більш сухих, жарких і мінливих за погодними умовами регіонах.

На відновлення аборигенних місцевих видів дерев впливає конкуренція з адвентивними видами за ресурси, а також вплив хімічних, фізичних і структурних змін рослин унаслідок нових взаємодій. У змінених кліматичних умовах посилюється відпад, порушується синхронність розвитку дерев та інших складових трофічних ланцюгів, зменшуються продукція насіння та приріст деревини.

У нових кліматичних умовах можуть змінитися розподіл видів дерев і склад насаджень, зменшитися показники біорізноманіття, стійкості лісів та асиміляції вуглецю. Водночас можливе також збільшення різноманіття, оскільки нові умови можуть виявитися сприятливими для інших видів.

Під час конференції було наведено визначення основних термінів, пов’язаних із реакцією дерев на зміну клімату. Уразливість – функція чутливості видів, їхньої експозиції до зміни клімату та можливості адаптуватися до них. Експозиція – характер, амплітуда і темп змін середовища для виду. Чутливість – ступінь зміни чинника, до якої вид реагує на неї. Можливість адаптації – спроможність виду адаптуватися до нових умов завдяки внутрішнім властивостям або зовнішнім заходам. У нових умовах види можуть загинути, адаптуватися або змінити межі свого ареалу. На відміну від тварин, рослини не можуть рухатися, але можуть виживати краще в найбільш сприятливих для себе умовах. Тому не слід дивуватися, якщо місцеві види поступово заміняться такими, які наразі є чужорідними.

Питання адаптації дерев до зміни клімату вивчають за структурою та функціями листя, деревини й коренів. Так, темпи росту дерев, приживлення сіянців і відпад залежать від процесів фотосинтезу, структури та щільності деревини, а також від ефективності використання вологи.

У вивченні ксилогенезу в нових умовах велике значення мають дендрохронологічні дослідження.Частішають роки зі збільшеною кількістю кілець приросту та пропущених кілець. У ранній деревині утворюються клітини, характерні для пізньої й навпаки. Оскільки види дерев по-різному реагують на зміну клімату, ми маємо допомагати тим видам, які мають шанс вижити в нових умовах на нашій території.

Від України на конференції представлено матеріали досліджень поширення ясенової смарагдової в Харкові, де науковці УкрНДІЛГА ведуть спостереження з 2002 р. в осередку чорного ясенового пильщика (Meshkova, V.; Zinchenko, O.; Us, V.; SkrylnyK, Y. sciforum-099899: Emerald Ash Borer in the Park with a Long-Time History of Black Ash Sawfly Defoliation. Proceedings of the 4th International Electronic Conference on Forests, 23–25 September 2024, MDPI: Basel, Switzerland, P. 29). Зокрема наведено основні показники для виявлення цього шкідника, які слід мати на увазі всім, хто зацікавлений у збереженні ясена в лісових і міських насадженнях.

Звичайно, в короткому огляді неможливо надати характеристику всім презентаціям, постери доступні на сайті, а збірник резюме доповідей учасників за посиланням. Участь в конференції є безкоштовною, вона добре організована, надає можливість обрати цікаві теми, мати уяву про нові публікації, методичні підходи та авторів, координати яких наведені в презентаціях.

Публікація після рецензування матеріалів у спеціальному збірнику Environmental Sciences Proceedings є також безкоштовною, а в журналі Forests  – із певними знижками. Це дає змогу брати участь у конференції науковцям, які не можуть оплатити участь в інших виданнях такого рівня.

Валентина Мєшкова,

головний науковий співробітник

відділу ентомології, фітопатології та фізіології,

доктор с.-г. наук, професор