Обстеження декоративних і лісових насаджень в Полтавській області

Наприкінці серпня науковцями УкрНДІЛГА було проведено обстеження декоративних насаджень, лісових культур та резервату в Лубенському районі Полтавщини, також відвідано Хорольський ботанічний сад. Цей ботанічний сад загальною площею 18 га було відкрито у 2013 році на базі заповідної території «Дубовий гай». Головним напрямом науково-дослідної діяльності установи є інтродукція субтропічних плодових культур відкритого ґрунту в лісостеповій зоні України. Науковці ботанічного саду поділилися корисним і актуальним в умовах зміни клімату досвідом щодо вирощування субтропічних рослин. Гранатник звичайний (Punica granatum), хурма віргінська (Diospyros virginiana), інжир (фігове дерево) (Fícus carica), зизифус справжній (Zіzіphus jujuba), айва звичайна (Cydonia oblonga), мушмула германська (Mespilus germanica), азимина трилопатева (Asimina triloba) мають доволі гарні показники росту в лісостепових умовах і навіть рясно плодоносять. Так, наприклад, зовнішньо схожі на груші плоди азимини, дуже смачні й соковиті, нагадують за ароматом і м’якушем полуницю та мають присмак дивовижних тропічних фруктів. Співробітники ботсаду ретельно доглядають протягом вегетаційного сезону всі види рослин: рихлять ґрунт, пристовбурні кола мульчують, поливають і притінюють за необхідністю. Не всі види на зиму вкривають, невкритими залишають хурму, айву, мушмулу, але окремі, такі як інжир, засипають листям, попередньо прихиливши гілки до ґрунту. Випробовують нові сорти методом щеплення, бо метою досліджень ботанічного саду є збільшення видового складу субтропічних плодових відкритого ґрунту та доведення практичної можливості їх культивування як садових культур.

Незрілі плоди азимини, зизифусу та інжиру у науковому відділенні Хорольского ботанічного саду (фото Григорьєвої В., Лось С.)

Достигаючі плоди гранатника та хурми. На гранатнику в серпні одночасно з плодами є й квіти  (фото Лось С.)

На фото зліва направо: Грибович Є. (Лубенський лісотехнічних фаховий технікум), Черняк Т.  Красовський В. (Хорольський ботанічний сад), Григорьєва В. (ДП «Харківська ЛНДС»), Терещенко Л. та Лось С. (УкрНДІЛГА) (фото Зубенок К.)

Під час польової експедиції було обстежено два насадження дуба червоного (Хорольське та Калайдинцівське лісництва філії «Миргородське ЛГ»), насадження клена-явора (Калайдинцівське лісництво), генетичний резерват та еталонне насадження дуба звичайного (Приміське лісництво), а також групу ландшафтну клена-явора (дендропарк ім. Батайли Лубенського лісотехнічного фахового коледжу). В роботі взяли участь науковиці Вікторія Григорьєва (ДП «Харківська ЛНДС»), Світлана Лось  і Лариса Терещенко (відділ селекції, генетики та біотехнології УкрНДІЛГА), а також викладачка Лубенського лісотехнічного фахового коледжу Єлізавета Грибович.

У Калайдинцівському лісництві в обстеженому мішаному насадженні клена-явора з дубом зафіксовано досить значні показники діаметра дерев клена-явора та незначні показники за висотою порівняно з дубом звичайним. Переважна більшість дерев клена-явора ростуть у крайньому ряду насадження, вздовж поля. На продуктивність дерев, вочевидь, позитивно впливає близькість засіяного кукурудзою лану, навіть невідмежованого польовою дорогою та на якому багато років використовували добрива. Також  було обстежено ландшафтну групу клена-явора в дендропарку Лубенського лісотехнічного коледжу, дерева якої теж характеризувалися добрими лісівничо-таксаційними показниками.

Насадження за участю клена-явора в Калайдинцівському лісництві (ряд, який межує з полем) та ландшафтна розріджена група клена-явора в дендропарку ім. Батайли Лубенського лісотехнічного фахового коледжу (фото Лось С. і Григорьєвої В.).

Генетичний резерват дуба звичайного в Приміському лісництві розташований на площі 215 га та розділений трасою на дві частини. Рельєф ділянки нерівномірний, в окремих місцях схил сягає 40º. У резерваті було закладено дві пробні площі з метою визначення його стану. За результатами обстежень було визначено, що в південній частині цього селекційного об’єкта частка дерев дуба звичайного є невисокою, а в північній – значно більшою й дерева в ній характеризуються кращою якістю стовбурів. За попередніми висновками добрий стан цих дерев підтверджує відповідність насадження статусу резервату та свідчить про селекційну цінність деревостану.

Таксаційні обстеження в резерваті дуба звичайного в Приміському лісництві (фото Терещенко Л.) та окремі дерева дуба звичайного на пробній площі (фото Григорьєвої В.)

Лісівничо-таксаційні та селекційні методи є важливою складовою оцінювання сучасного стану лісових насаджень аборигенних порід, їх продуктивності, якості, стійкості, а також визначення перспективності інтродукованих деревних видів у лісових і декоративних насадженнях Лівобережного Лісостепу в умовах зміни клімату.

Григорьєва  В. Г., канд. с.-г. наук,

старший науковий співробітник ДП «Харківська ЛНДС»