Прапор наш, як літо, в сонці майорить - по долині жито, по горі блакить.

З нагоди Дня державного прапора України в Південному лісництві ДП "Харківська ЛНДС" проведено збори працівників . В неформальній обстановці проведено інформування про походження, еволюцію і сучасність державних символів України у поєднанні з нашою тисячолітньою історією, давніми традиціями української державності та з одночасним нівелюванням фейкових історичних і політичних наративів рф на цю тему.

Упродовж історичного становлення Української держави синьо-жовтий прапор був символом боротьби за національні та соціальні права українського народу і за часів незалежності став Державним Прапором України. У ньому втілені віковічні прагнення до миру, праця, краса і багатство рідної землі.

Офіційне підняття стягу відбулося 24 липня 1990 р. на флагштоку перед будівлею мерії Києва. Це полотнище було попередньо освячено у Софійському соборі владикою Володимиром і настоятелем храму Бориса і Гліба Української автокефальної церкви отцем Юрієм.

14 січня 1918 р. Центральна Рада УНР прийняла закон про прапори флоту. Стягом військового флоту став синьо-жовтий із зображенням золотого тризуба з білим внутрішнім полем.

22 березня 1918 р. згідно із постановою Центральної Ради про державну символіку стягом країни став двоколірний прапор із жовтою (зверху) та синьою (знизу) смугою.

2 травня 1918 р. у добу Гетьманату П. Скоропадського порядок розташування смуг на прапорі було змінено, а відтак синю смугу було розташовано згори.

У вересні 1918 р. було затверджено рішення про стяги дипломатичного корпусу України. Національний прапор - синьо-жовтий стяг, у центрі якого біле коло із зображенням тризубця Св. Володимира з хрестом.

1 листопада 1918 р. сотник Степан Паньківський підняв над ратушею Львова синьо-жовтий прапор Західно-Української Народної Республіки. З цього часу стало традицією вивішувати державний прапор на вежі ратуші.

13 листопада 1918 р. синьо-жовтий прапор став державним символом Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР).

20 березня 1920 р. було затверджено крайовий синьо-жовтий прапор Підкарпатської Русі, яка входила до складу Чехословаччини.

15 березня 1939 р. у м. Хуст Перший Сейм Карпатської України прийняв державний блакитно-жовтий прапор.

У радянський період з ідеологічних міркувань блакитно-жовтий прапор був заборонений.

23 березня 1990 р. за рішенням сесії Тернопільської міської ради над будівлею Тернопільської міської ради поруч із державним прапором замайорів блакитно-жовтий національний прапор.

28 квітня національний прапор з'явився поруч із державним на будівлі Львівської обласної ради.

24 липня 1990 р. на Хрещатику біля Київради піднято синьо-жовте знамено.

28 січня 1992 р. сесія Верховної Ради України прийняла Постанову "Про Державний Прапор України", яким став саме національний синьо-жовтий стяг.

23 серпня 2004 р. було офіційно встановлено державне свято – День державного прапора України.

Небеса блакитні

Сяють з глибини,

А пшеничні й житні

Мерехтять лани.

Образ цей не зблідне,

Хоч минуть жнива.

Це знамено рідне -

Злото й синява.

Прапор наш, як літо,

В сонці майорить -

По долині жито,

По горі блакить.

Дмитро Павличко.

«Наш прапор»