Науковці УкрНДІЛГА підтвердили лідерські позиції на IUFRO
УкрНДІЛГА є членом IUFRO, а науковці інституту активно долучилися до роботи конгресу. Безпосередню участь у конгресі приймали Павло Кравець, Катерина Давиденко та Сергій Сидоренко.
Павло Кравець взяв участь в роботі сесії «Соціо-екологічні конфлікти в лісовому менеджменті: ризики (не)адаптування» та виступив із постерною презентацією «Застосування ризик орієнтованого підходу для оцінювання сталого лісогосподарювання в Україні». Презентація була присвячена результатам тестування пропозицій з проведення ризик орієнтованих аудитів у рамках FSC оцінювання системи ведення лісового господарства та опитування органів сертифікації.
Також разом із Олександром Сошенським, заступником директора інституту лісового та садово-паркового господарства НУБіП України, Павло Кравець забезпечив модерацію спеціальної сесії T4.20 «Управління безпекою та стійкістю лісів і лісового господарства, що постраждали від збройних конфліктів та кліматичної кризи: минулий і майбутній внесок лісової науки».
Сесію підтримали видатні науковці зі світовим ім’ям, зокрема, президент IUFRO Джон Парротта та професор Анатолій Швиденко.
На сесії були заслухані 11 презентацій, три з яких доповідали науковці УкрНДІЛГА. У презентації на тему «Адаптація системи лісогосподарювання в умовах збройного конфлікту в Україні» Павло Кравець повідомив про рішення з посилення системи менеджменту підприємств лісового господарства частина території яких найбільш імовірно є забрудненою вибухонебезпечними предметами. Виключення таких небезпечних територій із сфери дії сертифікації відкриває можливості для її відновлення на решті території за умови дотримання низки суворих вимог, що охоплюють питання як системи менеджменту в цілому, так і змін у практиці ведення лісового господарства.
За підсумками роботи сесії були підготовлені висновки:
1. Збройні конфлікти викликають комплексні ефекти, які несуть загрозу не тільки для лісів і лісового господарства, але й населенню та інфраструктурі. Наслідки негативно позначатимуться на стійкості лісів до зміни клімату, здатності підтримувати ними продукування екосистемних послуг, зокрема, накопичувати вуглець.
2. Прямі наслідки збройного конфлікту в Україні полягають у руйнуванні лісових екосистем, суттєвому збільшенні лісових пожеж, які переростають у ландшафтні, забрудненні значної території вибухонебезпечними предметами.
3. Забруднені вибухонебезпечними предметами території знаходяться поза межами контролю працівників лісової галузі. Тож необхідні комплексні рішення із залученням місцевих адміністрацій і компетентних органів, зважаючи на підвищення ролі лісів у контексті забезпечення деревиною, рекреаційними послугами та недеревними продуктами.
4. Зростає значення наукових досліджень для прийняття рішень, які базуються на використанні методів дистанційного зондування Землі.
5. Наразі завдяки міжнародній співпраці вже доступними є сервіси Landscape Fire Monitoring and Advisories та RS-Inventory в Україні.
6. З огляду пріоритетів держави, ліси не входять до першочергових територій для здійснення заходів із розмінування. У цьому контексті все більшої актуальності набуває адаптивний лісовий менеджмент разом із додатковими заходами контролю та навчання. Серед запропонованих рішень зі зміцнення системи менеджменту лісогосподарських одиниць є виключення територій, забруднених вибухонебезпечними предметами, зі сфери дії FSC сертифікації.
7. Залучення зацікавлених сторін до процесів підготовки та прийняття рішень щодо мінімізації ризиків для працюючих в лісі й місцевих громад є вагомим чинником збільшення відповідальності за життя та здоров’я людей, а також культивування демократичних практик.
8. Міжнародна кооперація відіграє важливу роль у контексті інтеграції української науки до європейського й міжнародного простору та сприяє становленню нового напряму досліджень щодо вивчення впливу війни на ліси та лісове господарство, а також пошук відповідей на ці виклики.
9. Трансформація до наближеного до природи лісівництва має супроводжуватися моніторингом стану лісів і розвитком адаптивних практик, зумовлених зміною клімату.
10. Актуальною залишається підтримка наукових досліджень молодих вчених. У цьому контексті важливим є втілення пропозицій, які викладені у Forest Science and Education In Ukraine - Priorities for Action.
11. Незважаючи на екстраординарну ситуацію, українські науковці продовжують свою місію. Вони потребують підтримки міжнародної наукової спільноти та залишаються відкритими до співробітництва.
Від сектору екології лісу УкрНДІЛГА участь у конгресі взяв Сергій Сидоренко, який представив дві презентації.
У першій презентації «Управління лісами, пошкодженими пожежами: науково-обґрунтовані підходи прогнозування відпаду дерев, постпірогенний моніторинг стану ослаблених пожежею насаджень і шляхи ефективного відновлення згарищ» наведено результати власних досліджень щодо інтеграції наукових підходів до існуючої системи управління лісами, пошкодженими пожежами, а також коротко зазначено результати проєкту MSCA4Ukraine “Wildfires of War”.
Необхідною умовою ефективного управління лісами, які пошкоджені пожежами, є розроблення й впровадження системи оцінювання динаміки постпірогенного розвитку насаджень, подальшого моніторингу стану цих ділянок, прогнозування ймовірності всихання пошкоджених дерев та інтеграції методів дистанційного зондування Землі й ГІС-технологій.
Використання таких підходів забезпечить пом’якшення екологічних наслідків і суттєво знизить економічні втрати від пожеж. Для оцінювання постпірогенного розвитку згарищ і можливостей їх відновлення запропоновано експериментальну 3-рівневу систему моніторингу стану та прогнозування всихання пошкоджених лісів: рівень деревостану – прогнозування частки (обсягу) відпаду залежно від ступеню їх пошкодження й таксаційних характеристик насадження; індивідуальний рівень – оцінювання ймовірності відпаду кожного з дерев у насадженні; дистанційний рівень – моніторинг стану пошкоджених пожежами ділянок впродовж 6 років після пожежі, включаючи моніторинг пожеж на окупованих територіях та в зоні бойових дій. Запровадження даної системи після опрацювання та верифікації результатів для різних природних зон України сприятиме більш раціональному використанню деревних ресурсів і забезпеченню зниження рівнів пожежної небезпеки в лісах.
У другій презентації «Вплив бойових дій на зміну пожежних режимів, систему управління пожежами та емісію вуглецю після пожеж» було представлено результати оцінювання прямого впливу бойових дій на зміну пожежних режимів в Україні, їх вплив на систему захисту лісу від пожеж та оцінювання викидів вуглецю, спричинених пожежами.
Дана презентація є результатом спільної роботи в складі наукової групи за керівництвом С. Зібцева та за участі Й. Голдамера, В. Миронюка, О. Сошенського, Р. Василишина, М. Денісова, В. Гуменюка, С. Сидоренка, О. Борсука, В. Брайка, І. Зібцевої й стосувалася результатів роботи Східно-Європейського Центру Моніторингу Пожеж (REEFMC) та науковців від інших наукових установ та організацій України (зокрема й УкрНДІЛГА) та Європи, що було проведено починаючи із початку масованого вторгнення 24 лютого 2022 року. У презентації коротко охарактеризовано зміни пожежних режимів України через вплив бойових дій: збільшення кількості та щільності джерел вогню в природних ландшафтах унаслідок обстрілів, ракетних ударів і підпалів. Також окремо було розглянуто непрямий вплив бойових дій, зокрема обмеження в протипожежній профілактиці й проведенні операцій із гасіння пожеж на замінованих територіях і в зоні бойових дій, втрати засобів пожежогасіння внаслідок бойових дій тощо.
В доповіді також було представлено результати моніторингу ландшафтних пожеж засобами дистанційного зондування Землі із фокусом на природні ландшафти та захисні території. Надано інформацію щодо викидів вуглецю в атмосферу після ландшафтних пожеж, спровокованих бойовими діями. Окрема частина презентації стосувалася міжнародної співпраці та підтримки України науковою спільнотою світу (зокрема такими організаціями як GFMC, OSCE, проєктом FirEUrisk, ZOЇ, WWF, IIASA та ін.). Надано практичні рекомендацій задля зниження пожежних ризиків та пом’якшення впливів ландшафтних пожеж у короткостроковій і довгостроковій перспективі.
Слід відмітити, що значна частина презентацій і постерів на конгресі стосувалася проблематики ландшафтних пожеж: оцінювання ризиків, моделювання пожеж і запасів комплексів рослинних горючих матеріалів, практичного використання сучасних технологій та їх інтеграції в різних аспектах пірологічної науки (використання лідарної зйомки, комбінованого використання радарних та оптичних багатоспектральних і гіперспектральних знімків різного просторового розрізнення тощо). Напрямок сучасних досліджень оцінювання ризиків пожеж зводиться до уніфікованого розуміння власне концепції ризиків не як пожежної небезпеки в тій чи іншій формі, а як єдності трьох (інколи – чотирьох) основних категорій, що визначають ризик: пожежна небезпека (hazard + danger), вразливість інфраструктури та екосистем (vulnerability) та потенційна шкода (exposure). Дана концепція повністю узгоджується із інтегрованою схемою проекту FirEUrisk та підходами запропонованими експертами Joint Research Center щодо оцінювання пожежного ризику для території Європейського Союзу.
Пожежній тематиці була також присвячена екскурсія для учасників конгресу, яка стосувалася динаміки пожеж (пожежного режиму території), минулих і сучасних порушень у лісових ландшафтах. Також суттєва частина заходу була присвячена ознайомленню учасників із науковими методами досліджень цих порушень за допомогою методів дендрохронології, дистанційного зондування Землі, аналізу динаміки елементів пожежної погоди тощо.
Польова екскурсія була проведена в національному парку Тіреста на південь від Стокгольма, де стиглий сосновий ліс був частково знищений пожежею у 1999 році. Польові гіди-співробітники парку провели майстер-клас щодо управління рослинними горючими матеріалами у відкритих типах лісових екосистем (галявини, невеликі ділянки луків тощо). Дані заходи спрямовані на зниження пожежних ризиків через зменшення обсягів лісових горючих матеріалів (ЛГМ), але що важливіше, ці заходи сприяють підвищенню біорізноманіття через збереження аборигенної флори та фауни й створення несприятливих умов для небажаних видів. Представлені заходи є переважно механічними (ручна косовиця травостоїв і вилучення скошеної трави за межі ділянки). Повторюваність заходу визначається погодними умовами під час вегетаційного періоду, а проведення косовиці призначають, використовуючи рослини-індикатори та після появи небажаних видів у складі травостою.
Друга частина екскурсії була присвячена історії природних і антропогенних порушень на території Швеції, зокрема внаслідок лісових пожеж. Польові гіди продемонстрували візуальні зміни екологічних процесів, що виникли після пожежі, пояснили роль вогню як фактору порушення екосистеми, а також зворотню сторону процесу — роль пожеж у збереженні лісів. Найбільш небезпечні лісові пожежі в Швеції — це стійкі низові та верхові пожежі (які виникають значно рідше), що спричиняють загибель насадження. Часте виникнення саме стійких низових пожеж пов’язують із особливостями комплексів рослинних горючих матеріалів, які формуються в умовах Північної Європи — значне накопичення гуміфікованого та ферментативного шарів лісової підстилки й товстий шар мохів (основний провідник горіння) за умови тривалих посух. Так, через стійку низову пожежу на території національного парку Тіреста 95 % дерев сосни загинуло, а природне поновлення представлене переважно березою й тополею. Провідні науковці за напрямком екології пожеж SLU представили також результати досліджень із реконструкції лісових пожеж дендрохронологічними методами, які дозволили відтворити випадки лісових пожеж у Швеції, починаючи із пізнього Середньовіччя.
Значним кроком уперед для північних країн Європи є дослідження щодо використання вогню в якості інструменту не лише управління рослинними горючими матеріалами, але і в якості чинника, що сприяє збереженню біорізноманіття. Так, у лісах Західної Тайги (Швеція та Фінляндія) є кілька видів, що значною мірою залежать від періодичного виникнення пожеж. Тут існує надзвичайно тонка межа між контрольованими палами та небажаними лісовими пожежами, які зазвичай приносять більше шкоди, ніж користі. Щоб допомогти збереженню пірофітних видів, науковцями проєкту використано вогонь у якості інструменту управління (контрольований пал імітує природні пожежі низької та середньої інтенсивності). Для деяких лісових ділянок допускається висока інтенсивність пожежі, за умови, якщо екологічні вигоди будуть перевищувати потенційні ризики (знищення небажаних деревних видів у складі насадження тощо). Таким чином, пали на заповідних територіях є основним природоохоронним заходом, який проводиться й удосконалюється в рамках проєкту ЄС Life2Taiga. За період його реалізації планується провести 215 палів на захисних територіях на площі близько 3400 га. Ці ліси розташовані в 165 об’єктах Natura 2000 у Швеції та Фінляндії. Ці заходи дозволять створити оселища щонайменше для 40 пірофітних видів, виживання яких повністю або частково залежить від періодичного впливу пожеж. Сформовані впливом пожежі оселища також є надзвичайно важливими для низки видів, які безпосередньо не залежать від пірогенних змін в екосистемі, але для існування та розмноження яких необхідним є доступ до мертвої деревини: штурпаків, вивалених і сухостійних дерев тощо.
Цікавою частиною екскурсії була участь в активному дослідженні SLU Forest and Health щодо позитивного впливу лісу (відпочинок у лісі) на емоційний стан людини. Цей захід містив коротку лекцію про дослідження впливу лісу на здоров’я людини, який проводиться науковцями SLU, короткий огляд поточних результатів дослідження й обговорення застосованих методик.
Найбільшою цінністю конгресу є налагодження та закріплення професійних зв’язків (networking), зустрічі та формування дружніх відносин між учасниками конгресу. Так, під час заходу вдалося налагодити контакти із представниками міжнародних донорських організацій, наукових інститутів, громадських спілок, індивідуальних дослідників за напрямками досліджень, які були представлені на конгресі, практично із усіх частин світу та зроблено перші кроки до започаткування нових амбітних наукових проєктів.
Провідний науковий співробітник відділу інвентаризації лісів,
моніторингу, сертифікації та лісовпорядкування Павло Кравець
Завідувач сектору екології лісу Сергій Сидоренко