Презентовано документ «Пропозиції щодо уточнення лiсонасiннєвого районування»

У лютому Вченою радою УкрНДІЛГА було розглянуто документ «Пропозиції щодо уточнення лiсонасiннєвого районування». Цей документ підготовлено за результатами науково-дослідних робіт за темою № 4 «Удосконалити методичні підходи щодо відбору та оцінювання селекційного матеріалу аборигенних та інтродукованих деревних рослин на основі вивчення їхньої внутрішньовидової мінливості та адаптивної реакції, зокрема стійкості до зміни клімату». У документі, представленому керівником теми, завідувачем відділу селекції, генетики та біотехнології, к.с.-г.н. Світланою Лось, наведено актуалізовану інформацію щодо лісонасіннєвого районування найбільш поширених видів лісових деревних рослин України (сосни звичайної, дуба звичайного, бука лісового, ялини європейської, ялиці білої, модрини європейської та сосни кедрової європейської) відповідно до сучасної структури Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» та з урахуванням кліматичного, геоботанічного, лісорослинного, лісокультурного й інших видів районувань, карт лісів і рослинності України. У додатках до документу представлені таблиці щодо допустимих меж заготівлі насіння для кожного виду в розрізі потреб і можливостей підприємств.

Документ підготували науковці відділу селекції, дослідної мережі УкрНДІЛГА спільно з фахівцями УкрНДІгірліс. Зокрема, співробітники ДП «Харківська ЛНДС» надали інформацію щодо інтродуцентів: ялини європейської та модрини європейсько, природний ареал яких зазвичай локалізований у гірських умовах України. Модрина європейська та її гібриди інтродуковані майже по всій території України, окрім сухого Степу. Багаторічні дослідження підтверджують її пластичність, стійкість і продуктивність деревостанів за її участі за межами природного поширення.

Лісонасіннєве районування передбачає визначення лісонасіннєвих районів і підрайонів з метою встановлення меж дозволеного переміщення лісового насіння і таким чином мінімізації в майбутньому ризиків втрат продуктивності, якості та стійкості новостворених деревостанів. Так, для лісонасіннєвого районування модрини європейської визначено такі райони: Карпатський природний, Карпатський інтродукційний, Поліський правобережний, Поліський лівобережний, Правобережний лісостеповий, Лівобережний лісостеповий.

Ялина європейська також інтродукована майже по всій території України, окрім сухого Степу. У Лісостепу насадження цього виду здатні накопичувати значні запаси деревини, виконуючи водночас екологічні функції. Для ялини європейської визначено такі лісонасіннєві райони: Закарпатський рівнинний, Карпатський високогірний і низькогірний. Для рівнинної частини райони є такими ж самими, як і для модрини європейської.

Уточнені лісонасіннєві райони та фрагмент лісонасіннєвого районування ялини європейської

Під час заготівлі лісонасіннєвої сировини також слід надавати перевагу місцевим і суміжним з ними популяціям, які найкраще пристосовані до умов конкретного регіону. Враховуючи еколого-біологічні особливості видів, необхідно ретельно добирати ділянки, які будуть оптимальними для росту та розвитку культур, зокрема зважати на такі абіотичні фактори, як рельєф, експозиція схилу, рівень розташування ґрунтових вод, трофність і вологість ґрунтів.

Старший науковий співробітник

ДП «Харківська ЛНДС»

В. Г. Григор’єва