Дослідження інтенсивності росту міцелію мікоризних грибів у чистих культурах

Мікориза – одне з фундаментальних явищ природи, яке є формою симбіозу рослин із грибами та бактеріями. Вчені вважають ефективним заходом використання мікоризованого садивного матеріалу для залісення деградованих і забруднених важкими металами та вибуховими речовинами земель.

Для дослідження мікоризних грибів та їх зв’язків із рослинами вирощують чисті культури. Отримання чистих культур та їх застосування для інокуляції не завжди є успішним і потребує певних навичок. Культури вирощують на щільних агаризованих і рідких середовищах. Їх використовують для відбору найбільш продуктивних штамів, створення колекцій і практичних потреб. Для відбору найбільш продуктивних штамів розраховують показники інтенсивності росту міцелію.

Старший науковий співробітник сектору фітопатології Валентина Дишко пройшла стажування в Польському Інституті лісу (м. Сенкочін Старий). Метою навчання було вдосконалення навичок щодо вирощування чистих культур мікоризних грибів на твердому агаризованому середовищі. Як об’єкт дослідження були використані плодові тіла з чотирьох видів мікоризних грибів: Scleroderma citrinum, Imleria badia, Suillus luteus і Tuber. Видову приналежність визначали за морфологічними характеристиками плодових тіл. Вибір грибів цих видів зумовлений утворенням мікоризи з сосною та дубом.

Збір плодових тіл мікоризних грибів Scleroderma citrinum, Imleria badia та Suillus luteus проводили в період їх визрівання й масової появи в суху погоду в сосновому насадженні у м. Сенкочін Старий (Польща). Вибирали молоді неушкоджені плодові тіла. Мікоризний гриб Tuber було надано з колекції професора Дороти Хільчанської з Польського інституту лісу.

Для виділення інокулюма використовували внутрішні, стерильні частини тканин плодових тіл. Інокулюм поміщували в чашки Петрі на агаризоване живильне середовище та щільно обертали поліетиленовою плівкою, щоб запобігти пересиханню. Культивували за температури +24°С у термостаті. Для приготування середовища використовували методику Пахлевських (Pachlewski, R. & Pachlewska, J., 1974. Studies on symbiotic properties of mycorrhizal fungi of pine (Pinus silvestris L.) with the aid of the method of myccorrhizal synthesis in pure cultures on agar. Forest Research Institute, (Warsaw, Poland)), а також модифіковані середовища з додаванням екстрактів, приготованих із хвої сосни, коріння сосни та каштанів.

З усіх видів грибів вдалося отримати чисті міцеліальні культури та простежити динаміку їхнього росту на агаризованому середовищі. Упродовж процесу культивування щодня вимірювали радіус колоній на середовищах у чашках Петрі в двох перпендикулярних напрямах.  Першими проросли культури виду S. luteus (на 7-й день), зразки Scleroderma citrinum та Imleria badia проросли на 14-й і 17-й (I. badia) день відповідно. Культивування міцеліальних культур виду Tuber було найскладнішим, через сильне інфікування середовища після посіву. Спроба отримати чисті культури цього виду також була успішною, міцелій проростав протягом 7 днів.

За здатністю утворювати міцелій види умовно розділилися на два типи: швидко утворюючі (S. luteus, Tuber) і повільно (S. citrinum, I. badia). Більша інтенсивність росту зафіксована у видів, які повільніше утворювали міцелій. Дослідження інтенсивності росту міцелію мікоризних грибів у чистих культурах триватимуть й надалі.

Старший науковий співробітник

  сектору фітопатології УкрНДІЛГА,

 канд. с.-г. наук Валентина Дишко