Завдяки експериментальним рубкам переформування вдалось зберегти понад 1 тис. га українських лісів

Україна не має зволікати із запровадженням визнаних міжнародних практик наближеного до природи лісівництва. Про це наголосили провідні європейські науковці та експерти під час конференції «Німеччина на стороні українського лісівництва», організованої цього тижня Німецькою лісівничою радою DFWR.

Зокрема, лісівники Німеччини, Швейцарії та інших країн останні десятиліття активно працюють над адаптацією лісів до змін клімату та підвищенням біотичної стійкості лісів. Для цього вони застосовують рубки догляду і рубки  переформування.

Рубки переформування проводяться в усіх категоріях лісів та вікових групах деревостанів.  Вирубуються лише окремі дерева або їх групи в місцях наявного підросту, що сприяє  природному лісовідновленню за умови безперервного функціонування лісу.

Тобто на відміну від суцільних рубок при рубках переформування ліс постійно зберігається на лісових ділянках.

Законодавчих обмежень щодо проведення рубок переформування в Німеччині немає. Лісівники самі визначають доцільність проведення рубки, її інтенсивність, а також необхідні заходи, спрямовані на забезпечення природного поновлення деревних видів та за потреби створення часткових піднаметових лісових культур.

Українська нормативно-правова база, яка регламентує проведення рубок переформування не відповідає сучасним європейським практикам та базується на хибних припущеннях, які спростовані останніми дослідженнями науковців.

Так, чинними українськими правилами Поліпшення якісного складу лісів передбачено проведення рубок переформування в чистих насадженнях, а метою рубок є формування різновікових мішаних складних насаджень, які б відповідали корінним, кліматично-стійким деревостанам. Проте у чистих деревостанах на основі природного поновлення неможливо сформувати змішані деревостани через відсутність дерев-насінників інших головних деревних видів!!!

Ще у 2008 році вчені Національного лісотехнічного університету України спільно з лісівниками Львівщини з дозволу Держлісагентства розпочали науково-виробничий експеримент щодо проведення рубок переформування у змішаних одновікових насадженнях для формування їх різновіковості та складної структури. Перехід від суцільно-лісосічних до вибірково-поступових рубок, в тому числі і рубок переформування,  був підтриманий Львівською обласною радою.

Під час проведення рубок переформування замість суцільного вирубування дерев вирубується не більше 25% від запасу деревини,  у грудових  лісорослинних умовах Львівщини - середньому 60–70 м³/га.

Експеримент, який проводиться вже 16 років (!) засвідчив, що рубки до двох разів збільшують  приріст деревини, підвищують стабільність деревостану, забезпечують біорізноманіття у лісах, сприяють покращенню родючості ґрунтів.

Фрагмент деревостану на експериментальній секції науково-виробничого стаціонару «Моршинський» кафедри лісівництва НЛТУ України і філії «Стрийське лісове господарство», 2022 р. (проведено 2 прийоми рубок переформування; інтенсивне природне поновлення, формуються другий ярус, різновіковість, мішаний склад деревостану)

Впровадження рубок переформування дозволить значно скоротити  застосування в Україні суцільних санітарних рубок та відмовитись від суцільних рубок головного користування.

Лише за декілька останніх років застосування рубок переформування дозволило у Карпатському регіоні зберегти понад 1 тис. га лісів, які не було втрачено внаслідок проведення суцільних рубок.

Ще три роки тому науковцями були запропоновані зміни у нормативно-правову базу, які дозволить поширити проведення рубок переформування у змішаних деревостанах на територію всієї України,

Проте процес затвердження змін штучно блокується деякими громадськими організаціями, які не наводять жодних обгрунтувань про шкоду проведення рубок переформування. Замість аргументів  наводиться лише маніпулятивні заяви та звинувачення у невідповідності рубок переформування чинній нормативній базі.

Хоча науковий експеримент з самого початку і був спрямований на те, щоб підтвердити або спростувати необхідність удосконалення нормативної бази! Факт того, що експеримент зберіг тисячі гектарів лісів від вирубки взагалі не береться до уваги людьми, які чомусь називають себе «екологами».

Наукова спільнота Національного лісотехнічного університету України закликає Міндовкілля розглянути та ухвалити запропоновані Держлісагентством України зміни в нормативну базу, які відкривають можливість застосовувати напрацювання експерименту лісівників Львівщини в усіх без виключення лісових господарствах України!

Українських науковців підтримує європейська спільнота лісівників, про це ще раз засвідчили результати форуму у Німеччині.

Лавний В.В., проректор з наукової роботи НЛТУ України,
д. с.-г. н., професор кафедри лісівництва,

Миклуш С.І., директор навчально-наукового інституту лісового
та садово-паркового господарства  НЛТУ України,
д.с.-г. н., професор,

Криницький Г.Т., завідувач кафедри лісівництва НЛТУ України,
д. б. н., професор, Заслужений діяч науки і техніки України,
Президент Лісівничої академії наук України.