Ялівець віргінський в озеленювальних насадженнях на Харківщині

Одним із важливих напрямів лісової селекції є відбір видів, популяцій та індивідів, стійких до посухи, здатних рости на сухих, бідних ґрунтах. Серед хвойних інтродуцентів американського походження, які відповідають цим вимогам, заслуговує на увагу ялівець віргінський.

Шишкоягоди на одному з жіночих екземплярів ялівцю віргінського у насадженні вздовж проспекту Слави (м. Харків)

Ялівець віргінський, або східний червоний кедр (Juniperus virginiana L.), природно росте у східній частині Північної Америки, де утворює чисті та мішані деревостани. Вид є невибагливим до багатства ґрунту, посухостійкий, газо- і пилостійкий, зимостійкий. У межах природного ареалу дерева можуть сягати висоти 30 м. У США вид використовують для відновлення еродованих, бідних ґрунтів, рекультивації, лісорозведення. Деревина має великий попит у меблевій та будівельній промисловості. В Україну ялівець віргінський інтродуковано у 1811 р. Кременецьким ботанічним садом. У Старо-Бердянському лісництві ДП «Мелітопольське ЛМГ» є лісові культури цього виду, що мають вік понад 100 років. Випробування цього виду на Харківщині були розпочато у 80-ті роки минулого століття. Науковці проводять дослідження географічних культур 1984 р створення, за результатами яких виявлено кліматипи, перспективні для створення лісових культур, захисних насаджень, озеленення в лісостепу та степу.

Ялівець віргінський у вуличних насадженнях вздовж проспекту Слави ( м. Харків)

Загальний вигляд насадження та найкращій прямостовбурний екземпляр ялівцю віргінського на території дендропарку ДБТУ (колишній ХНАУ ім. В.В. Докучаєва) (с. Докучаєвське)

Останнім часом співробітники відділу селекції генетики та біотехнології УкрНДІЛГА та ДП «Харківська ЛНДС» провели дослідження насаджень ялівцю віргінського в озеленювальних насадженнях на Харківщині. На жаль, цей вид тут мало розповсюджений. Було обстежено вуличні насадження вздовж проспекту Слави у місті Харків та на території дендропарку ДБТУ (колишній ХНАУ ім. В. В. Докучаєва) віком близько 50 років. На обох об’єктах дерева характеризувалися добрим і задовільним станом, наявністю репродукції, але переважали екземпляри, які мали по декілька викривлених стовбурів. Водночас виявлено поодинокі дерева з одним прямим стовбуром, які можуть бути рекомендовані як маточні рослини для подальшого розмноження виду для селекційних і виробничих цілей, зокрема створення плантаційних культур для отримання коштовної деревини. Слід також відзначити, що вид зберігає високу декоративність протягом усього року, здатний утворювати щільну розлогу крону, яка певною мірою нагадує кедр атласький, а також виділяти у повітря фітонциди. Такі властивості дають можливість рекомендувати вид для створення озеленювальних насаджень в умовах міста, особливо коли бажано відтворити атмосферу південних субтропічних парків. У композиціях дерева ялівцю можуть бути використані як солітери, так і в групах з деревами і кущами, які гарно квітнуть або є декоративно-листяними.

С. А. Лось,

зав. відділом селекції, генетики та біотехнології УкрНДІЛГА

В. Г. Григорьєва,

науковий співробітник ДП «Харківська ЛНДС»