Нові правила рубок: науковці спростовують та відкидають закиди опонентів документу, розробленого Держлісагентством та Міндовкілля!
Нові правила рубок – базовий для галузі документ, які не можуть прийняти вже декілька років!
Проектом Правил передбачено перехід від суцільних систем рубок до вибіркових та поступових, особливо у гірських лісах Карпатського регіону.
Мета документу – створення нормативної бази для переходу на наближене до природи лісівництва в умовах глобальних змін клімату!
Проте у документа є деякі публічні опоненти, які піддають нові правила критиці.
Представник ГО "Українська природоохоронна група" Єгор Гриник опублікував на «Українській правді» блог «Нові правила рубок можуть донищити ліси України». Назва говорить саме до себе.
МФО ЛІСВІНОВЛЕННЯ звернулось до Українського НДІ лісового господарства та агролісмеліорації ім. Г.М.Висоцького з прохання прокоментувати закиди пана Гриника. Адже загалом експерти сприймають документ позитивно – він дійсно дає відповідь на багато актуальних питань та дає можливість застосовувати сучасні практики ведення лісового господарства.
З відповіді інститут свідчить, що пан Єгор займається маніпулюванням та свідомо вводить суспільство в оману.
Наводимо повністю відповідь науковців, що всі, хто цікавляться темою лісу, могли в цьому пересвідчитись.
«….Збереження українського лісу обумовлює необхідність здійснення системи заходів, спрямованих на вдосконалення ведення лісового господарства з урахуванням зокрема ширшого запровадження принципів екологічно орієнтованого наближеного до природи лісівництва, яке нині набуває все більшого поширення в європейських країнах.
Це потребує внесення відповідних змін та доповнень до законів і нормативно-правових актів, що регламентують лісогосподарську діяльність. Одним із цих заходів є прийняття нових Правил рубок лісах України. Правилами передбачено заходи, що здійснюються при проведені рубок головного користування та суцільних рубок формуванні і оздоровлення лісів, пов’язані з відновленням лісу, збереженням ґрунтів та охорони навколишнього природного середовища.
У громадян часто складається враження, що ліс може рости і без рубки. Так, може, але яким буде цей ліс, якої якості, продуктивності, наскільки ефективно він виконуватиме різноманітні екологічні функції? Як «без сокири» замінити, наприклад, похідні ялинники, що в минулому були створені в Карпатах у поясі букових лісів, і які всихають на великих площах, або ліси, що масово пошкоджуються шкідниками та хворобами в умовах зміни клімату? Чи можна «без сокири» виростити ліс з оптимальною структурою, що максимально ефективно виконуватиме різноманітні функції – захищатиме ґрунти від водної та вітрової ерозії, водні ресурси від виснаження? Відповіді на ці питання очевидне. Не можна. Про це свідчить багаторічний вітчизняний та закордонний досвід створення лісів.
В останні роки в Україні щорічний обсяг заготівлі деревини, близько 20 млн. м3 щорічно, тоді як в сусідній Польщі – 40 млн. м3. На близько 50 відсотках площі лісів діє заборона на проведення головних рубок, або введений режим обмеженого користування. Використання річного приросту деревини (без врахування природного відпаду дерев) в останні роки не перевищує 55–60 відсотків. Це показник є нижчим, ніж у європейських країнах. При цьому на внутрішньому ринку накопичується надлишкова деревина, адже споживання деревини на внутрішньому ринку різко зменшилося, а експорт деревини в круглому вигляді заборонений на законодавчому рівні. Раніше надлишкова деревина експортувалася, а лісогосподарські підприємства використовували отримані кошти на створення нових лісів, їх охорону та захист. У нинішніх умовах, особливо під час воєнного стану, окрім екологічної проблеми збереження та відтворення лісів виникає й економічна проблема фінансування галузі на рівні держави.
Щодо статті Єгора Гриника вважємо необхідним прокоментувати деякі заяви автора.
1. Гриник зазнає, що «Лісівники пропонують прибрати із законодавства майже все, що заважає їм рубати будь-де і будь-коли. Наприклад, лісова галузь пропонує спростити проведення санітарних рубок:
• скасувати обмеження на суцільні санітарні рубки у високогірних карпатських лісах;
• дозволити вирубувати санітарними рубками дерева, важливі для біорізноманіття;
• скасувати обмеження планових рубок, якщо санітарних рубок проведено занадто багато»
Насправді, про скасування обмеження на суцільні санітарні рубки у високогірних карпатських лісах у проєкті Правил мова не йде, навпаки в п. 57 чітко сказано, що вимоги до проведення санітарних рубок визначені Санітарними правилами. Пунктом 27 Санітарних правил в лісах України передбачено наступне: у високогірних лісах, що розташовані вище 1100 метрів над рівнем моря, лісах в лавинонебезпечних та селенебезпечних басейнах, в лісових ділянках (смугах лісів) уздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших водних об’єктів та в берегозахисних лісових ділянках Карпатського регіону суцільні санітарні рубки проводяться лише у лісах штучного походження і лише у разі, коли всі дерева, які відводяться в рубку, належать до V–VI категорій стану.
Так само не йде мова про вирубування санітарними рубками дерев, важливих для біорізноманіття. Збереження цих дерев також передбачено пунктами 26 і 27 Санітарних правил.
Скасування обмеження планових рубок, якщо санітарних рубок проведено занадто багато проєктом Правил також не передбачене. Навпаки, змінами, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України пункт 10 Порядку спеціального використання лісових ресурсів пропонується доповнити абзацом такого змісту:
«Загальний обсяг заготівлі ліквідної деревини під час проведення рубок головного користування та усіх рубок формування і оздоровлення лісів, які зараховуються у фактичний обсяг заготовленої в порядку рубок головного користування деревини, не повинен перевищувати розмір розрахункової лісосіки за період її дії.».
2. Гриник зазначає, що «Нові Правила створюють купу проблем і з іншими видами рубок. Наприклад, щодо рубок головного користування:
послаблюються вимоги до проведення суцільних рубок. Лісівники пропонують лише абстрактні обмеження на ці найбільш шкідливі для біорізноманіття рубки. Наприклад, як вам фраза, що суцільні рубки можна проводити у лісах "у яких проведення поступових або вибіркових рубок може призвести до вітровалу дерев"? Фактично, це будь-де, на розсуд самого лісівника. До того ж планують дозволити більше суцільних рубок головного користування у Карпатах».
Насправді, проведення суцільних рубок в експлуатаційних лісах у деревостанах, у яких проведення поступових або вибіркових рубок може призвести до вітровалу дерев, це не «абстрактне обмеження», не «будь-де» та не «на розсуд самого лісівника».
По-перше, вітровали виникають в лісах деревних видів переважно з поверхневою кореневою системою, класичний приклад яких – ялина звичайна (європейська, смерека). У таких насадженнях доцільно провести суцільні рубки з подальшим лісовідновленням шляхом створення лісових культур стійких до вітровалів, ніж застосовувати іншу систему рубки з високою вірогідністю можливого виникнення вітровальних процесів в майбутньому. По-друге, лісівники проводять рубки на підставі матеріалів лісовпорядкування, а не де їм заманеться. Крім того, мова йде виключно про рубку стиглих і перестійних експлуатаційних лісів.
3. Гриник зазначає, що "...велика проблема нових Правил – це різноманітні рубки на кшталт "лісовідновних", "переформування", "реконструктивних" і так далі. Правила проведення таких рубок, що їх пропонують лісівники – чиста абстракція. Тому їх можна буде проводити майже будь-де.
Уявіть ситуацію: старовіковий ліс у Карпатах. Надзвичайно цінний з точки зору охорони природи. Наприклад, закон забороняє провести там рубку головного користування. Не питання, лісівники можуть провести санітарну рубку. Проблеми з санітарними рубками, бо замучили активісти? Не питання, лісівники проведуть рубку переформування. Не можна переформування? Проведуть ландшафтну рубку. Або якусь іншу".
Насправді, вибір виду рубки обумовлюється лісівничо-таксаційними показниками та станом конкретного насадження виключно на підставі матеріалів проведеного лісовпорядкування, а у випадку санітарних рубок – ще й лісопатологічного обстеження.
Зокрема в Карпатському регіоні заборонені більшість систем і видів рубок. Ті рубки, що все ж дозволені, проводяться з урахуванням вимог чинного законодавства, про що зазначено в Правилах. Так, рубки головного користування, рубки формування і оздоровлення лісів та інші рубки і роботи, пов’язані і непов’язані з веденням лісового господарства, здійснюються з урахуванням заборон та обмежень, визначених Законами України «Про природно-заповідний фонд України» та «Про заборону на проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону» (п. 7).
Правилами передбачено ряд обмежень щодо проведення рубок у гірських лісах Карпатського регіону, а також окремий розділ щодо особливостей призначення та проведення рубок головного користування в цих лісах. Так, у високогірних лісах, що розташовані вище 1100 метрів над рівнем моря, лісах в лавинонебезпечних та селенебезпечних басейнах та в лісових ділянках (смугах лісів) уздовж берегів річок, навколо озер, водойм та інших водних об’єктів Карпатського регіону рубки головного користування проводяться на пологих схилах на стійких ґрунтах виключно шляхом проведення вибіркових систем рубок слабкої інтенсивності (п. 15). Таким чином, суцільні рубки у високогірних лісах взагалі заборонені.
У гірських лісах Карпатського регіону можуть проводитися смугово-поступові види рубок (п. 18). У разі застосування суцільної системи рубок у гірських лісах Карпатського регіону проводяться виключно вузьколісосічні рубки (п. 21).
Площі лісосік рівномірно-поступових рубок і площа вікон для природного поновлення при проведенні групово-поступових рубок зменшені порівняно із рівнинними лісами (п. 19, 20). Комбінована система рубок у гірських лісах Карпатського регіону не застосовується (п. 22).
На стрімких схилах у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону дозволяються лише вибіркові рубки головного користування (п. 35).
Лісовідновні рубки в гірських лісах Карпатського регіону та в рівнинних лісах природного насіннєвого походження (окрім лісів з переважанням інвазійних видів дерев) не проводяться (п. 58).
Рубка рідколісся проводяться на підставі матеріалів лісовпорядкування з урахуванням вимог Закону України «Про заборону на проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону» (п. 99).
Наземне трелювання зрубаних дерев з кроною у гірських лісах Карпатського регіону забороняється (п. 113).
Заготівля та вивезення деревини в гірських лісах Карпатського регіону проводяться переважно з використанням природозберігаючих систем машин і механізмів та гужового транспорту, що забезпечують допустимий вплив на довкілля, а також із збереженням вузькоколійних лісовозних залізниць та оптимізацією мережі лісових автодоріг.
Застосування гусеничних тракторів на дуже стрімких схилах з нестійкими ґрунтами у гірських лісах Карпатського регіону забороняється (п. 114).
Особливості проведення кожного виду рубки (лісовідновні, перформування, реконструктивні і т. д.) якраз і виписані в Правилах, в чому автор побачив «чисту абстракцію» – незрозуміло. Так, наприклад, ландшафтні рубки взагалі проводяться лише в рекреаційно-оздоровчих лісах, лісах, що мають історико-культурне призначення, а також у зонах регульованої та стаціонарної рекреації національних природних та регіональних парків з метою формування лісопаркових ландшафтів і підвищення їх естетичної, оздоровчої цінності та стійкості (п. 73). До експлуатаційних лісів і заготівлі деревини такі рубки відношення не мають.
4. Гриник зазначає, що "Пропозиції природоохоронних організацій – включити до законодавства більш дружні до біорізноманіття норми – Держлісагентство відхилило майже повністю".
Насправді, у проєкті включені норми щодо збереження біорізноманіття, зокрема завданнями рубок догляду є поліпшення якості і породного складу, збереження біорізноманіття в лісах, посилення їхніх екологічних, захисних, водоохоронних, санітарно-гігієнічних, оздоровчих, рекреаційних, естетичних та інших функцій (п. 44).
Завданнями лісовідновних рубок передбачено поновлення захисних, водоохоронних та інших корисних властивостей лісів, збереження біорізноманіття в лісах, підтримання і формування складної породної, ярусної і вікової структури деревостанів (п. 58).
Крім того Правилами передбачено окремий вид рубки для збереження біорізноманіття в лісах , яка проводяться у місцях, де виявлені види флори та фауни, які занесені до Червоної книги України, з метою створення оптимальних умов для їх збереження та відтворення (п. 83, 96).
Пунктом 102 Правил передбачено, що в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду під час здійснення рубок небезпечних дерев уся деревина обраховується як неліквідна і залишається в якості мертвої деревини з метою збереження біорізноманіття в лісах, крім випадків, які погіршують санітарний, протипожежний стан лісів, їх рекреаційну привабливість.
Пунктом 134 передбачено, що при здійсненні рубок в межах охоронних зон для збереження біорізноманіття у лісах повинен враховуватись режим ведення лісового господарства в межах таких зон, визначений Кабінетом Міністрів України.
Отже запропонований проєкт сприятиме веденню лісового господарства у лісах України з урахуванням принципів екологічно орієнтованого наближеного до природи лісівництва.
Завідувач відділу лісівництва та економіки лісового
господарства УкрНДІЛГА Мусієнко С. І.
Старший науковий співробітник відділу лісівництва та економіки
лісового господарства УкрНДІЛГА Кобець О. В.