Перспективи відтворення лісів України: можливості використання інтродуцентів та загрози інвазійних видів

Яку загрозу для біорізноманіття в лісах становить поширення інвазійних видів рослин і чи є можливості використання інтродуцентів у створенні лісів? Про це йшлося під час роботи Всеукраїнського круглого столу «Перспективи відтворення лісів України: можливості використання інтродуцентів та загрози інвазійних видів», який відбувся 16 лютого 2023 року на базі Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства НУБіП України. У дискусії взяли участь представники наукових академічних установ, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Держекоінспекції, ОВДА південно-східного регіону, ДАЛРУ, науково-дослідних інститутів, ДП «Ліси України», громадських організацій екологічного спрямування

З вітальним словом до учасників заходу звернувся проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності НУБіП України  Вадим Кондратюк. 

Заступник Міністра Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України Олександр Краснолуцький наголосив, що питання, які винесені на обговорення круглого столу є дуже актуальними і викликають дискусії серед фахівців, які часто мають протилежні думки щодо використання інтродуцентів у створенні лісів. 

Завідувач кафедри ботаніки, дендрології та лісової селекції (НУБіП України), Голова «Товариства лісівників України», модератор круглого Юрій Марчук, столу  окреслив основні питання для розгляду та завдання, які стоять перед лісівниками, екологами та суспільством стосовно створення та відтворення лісів з використанням аборигенних та інтродукованих деревних рослин. Потрібно відмітити, що ця тема є дуже нагальною, бо викликана багатьма факторами, серед яких чи не основним є зміна клімату, а в Україні ще й  втрата великих лісових масивів через війну.

Директор ННІ лісового та садово-паркового господарства (НУБІП України) Петро Лакида особливу увагу учасників дискусії звернув на те, що при  створенні та відновленні лісів, лісосмуг потрібно враховувати кліматичні зміни, які провокують і зміни умов зростання та видового складу деревних рослин. Тому, на його думку, після закінчення війни створення лісових масивів і лісосмуг має  здійснюватися з врахуванням нових реалій, викликаних змінами клімату і воєнними діями. 

Не завжди створення та формування високопродуктивних і біологічно стійких насаджень можливе без введення до їх складу різних видів інтродуцентів, а Міндовкілля і Держлісагентсво мають  враховувати думки науковців під час складання планів заліснення України. «Ми змушені шукати стійкі види рослин, які зможуть зростати в тих, чи інших географічних зонах, кліматичних умовах, щоб не відбувалося знеліснення нашої планети», - наголосив Петро Лакида.

 Ігор Будзінський начальник управління лісового господарства ДАЛРУ нагадав, що у міжнародному законодавстві є застереження щодо поширення чужерідних інвазивних видів з метою збереження рослин-аборигенів. Так, у регламенті ЄС говориться, що при оцінюванні ризиків розповсюдження чужорідних видів обов’язково має  проводитися опис соціально-економічних переваг, які отримуються з використанням тієї, чи іншої породи і враховуватися інтереси регіонів ЄС. 

Ігор Будзінський навів аналіз використання інтродукованих видів деревних рослин у лісових насадженнях різних адміністративних районів і природних зон у розрізі в їх складі аборигенних та інтродукованих видів залежно від їх цільового призначення. 

Він зазначив, що із загальної площі вкритих лісом земель лісів, підпорядкованих ДАЛРУ, 5% займають ліси, в яких переважаючою породою є інтродуковані види. Так, на Поліссі такі види займають 0,7% земель, в лісостепу – 5,2%, у степу – 15 %, у Карпатах – 0,6%.  Тобто, найбільше інтродукованих видів є у степу, що пов’язано з більш суворими кліматичними умовами. 

У лісах України зараз зустрічається приблизно 73 інтродуваних видів дерев, які були апробовані і застосовані у лісовому господарстві. Цікавим є те, що 12% від площі лісів, зайнятої інтродукованими видами -  на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, а їх площа становить  44 тис. га, з них 22 тис. га – у степовій зоні природо-заповідного фонду…

«Виникає питання, що робити з тими інтродукованими видами, про які сьогодні ведеться дискусія, які вже присутні у наших лісах і частина з яких вже заповідана, тобто, знаходиться у природо-заповідному фонді? Або ми виключаємо з природо-заповідного фонду дані насадження, або потрібно  здійснювати відповідні заходи щодо знаходження цих видів дерев у природо-заповідних об’єктах», - наголосив Ігор Будзінський.

 Так, він прокоментував розроблені пропозиції і рекомендації щодо використання інтродукованих деревних видів у лісових насадженнях та унеможливлення використання інвазійних видів і зазначив, що потрібно на національному рівні розробити методику використання інтродукованих видів і виключення інвазійних видів дерев. 

Голова ГО «Всеукраїнська екологічна ліга» Тетяна Тимочко емоційно прокоментувала позицію екологічних громадських організацій з категоричним запереченням можливості використанням інтродукованих та інвазійних видів деревних рослин при створення нових лісових насаджень та вимогою видалення таких видів у вже існуючих лісах.

Світлана Лось, завідувачка відділу селекції, генетики та біотехнології УкрНДІЛГА представила розроблені співробітниками УкрНДІЛГА рекомендації щодо використання інтродукованих видів у лісових насадженнях.

Зокрема, вона сказала, що «…згідно Звіту ФАО із 1451 виду деревних рослин, які використовуються у світі, 85% є інтродуцентами і лише 15% є аборигенними видами. У лісовому секторі Європи використовують 150 немісцевих видів, насадження яких займає близько 4% площі. В Україні така норма встановлена в межах 5% і в Україні вона виконується. 

Світлана Лось наголосила, що без використання інтродукованих видів неможливо вирішити такі завдання, як:

- адаптація до змін клімату: вони можуть бути стійкішими до наслідків змін клімату, аніж місцеві види, сприяють збереженню біорізноманіття у мінливих умовах;

- екосистемні завдання: захист ґрунтів від ерозії, сприяння стійкості екосистем від шкідників і хвороб,  поглинання вуглецю, виділення кисню, харчування і притулок для тварин, пилок нектар для бджіл, нагромадження енергії в біомасі.

- економічні: додаткове забезпечення сировиною деревообробної, паперової, фармацевтичної, харчової промисловості, розвиток нових видів діяльності, забезпечення робочих місць у сільській місцевості;

- відновлення екосистем, особливо у зруйнованих екосистемах, які потребують рекультивації і тих, які постраждали внаслідок бойових дій;

- підтримання сприятливого середовища для мешканців міст, збагачення видового складу, покращення стану та покращення вигляду лісопаркових і зелених зон міст.

Жодною мірою не заперечуючи необхідність збереження та відтворення генофонду аборигенних лісових деревних рослин і важливість надання їм пріоритету у частині відновлення і лісорозведення, важливо підкреслити, що зважене і науково обґрунтоване  впровадження інтродукованих видів сприятиме розвитку лісової господарської галузі і водночас буде корисним у екосистемному відношенні. 

Лісові насадження інтродуцентів, якщо вони будуть створюватися, то це мають бути плантаційні лісові культури, або захисні лісові культури там, де аборигенні види не виживають. Підхід має бути дуже виваженим – там, де це економічно вигідно, або там, де вони будуть більш стійкими до умов клімату». 

 Світлана Лось навела аналіз проведених досліджень лісових насаджень за участі дуба червоного та робінії псевдоакації, які показали, що дані рослини не є інвазійними.

Професор кафедри лісових культур і лісової селекції Національного лісотехнічного університету України Юрій Дебринюк ознайомив учасників круглого столу з результатами досліджень науковців лісових насаджень Карпатського регіону з участю інтродукованих видів. При цьому зроблено наголос на кращих показниках росту, стійкості та продуктивності насаджень з участю інтродуцентів, на основі чого зроблено висновок про відсутність ознак інвазійності у досліджуваних видів.

Юрій Дебренюк наголосив, що непродумане впровадження інвазійних видів деревних рослин призводить до знищення аборигенних видів рослин,  деградації природних екосистем. Поряд з цим, якщо умовах кліматичних змін  місцеві види втрачають стійкість і поступово зникають, то на заміну їм потрібно шукати нові види деревних рослин, які є стійкими до умов зростання. 

Інтродуковані види можуть стати повноцінною заміною аборигенних видів деревних рослин, але для цього важливо контролювати їх вирощування. Це стосується плантаційних насаджень. В умовах природоохоронних зон наявність інвазійних видів є неприпустимою. 

Доцент кафедри садового-паркового та лісового господарства (СНАУ) Євгенія Кременецька представила сучасні тенденції підбору видів деревних рослин для створення лісових насаджень різного цільового призначення.

Доцент кафедри таксації лісу та лісового менеджменту (НУБІП України), представник офісу FSC в Україні, Оксана Павліщук, закцентувала увагу на сертифікації лісів у цілому, й зокрема на формуванні видового складу лісових насаджень з урахуванням їх економічного, господарського та цільового значення:

«Якщо говорити, який вигляд мають вимоги FSC Національного стандарту в частині відтворення лісів, то там немає виділення у списку рідних, чи інвазивних видів дерев, чи схем посадки. 

Вимоги FSC розглядаються в контексті цінності довкілля. Стандарт не містить прямої заборони щодо використання чужорідних видів, але для цього має бути належне обґрунтування і тут ключове слово – за науковою спільнотою, за знаннями та набутим досвідом. Відтворення лісів та деревних видів мають визначатися, насамперед, цілями та завданнями, які ми ставимо для забезпечення сталого лісового господарства з урахуванням сучасних викликів, які ми маємо на тепер». 

Професор кафедри економіки та менеджменту природокористування (НУ «Чернігівська політехніка») Юрій Гайда відзначив роль аборигенних інтродукованих рослин деревних видів у створенні мішаних лісів різного цільового призначення, наголосивши на тому, що не всі інтродуковані види є інвазійними, і, що не варто плутати ці поняття, оскільки це різні явища.

Зокрема, він відзначив, що у 2014-му році був сформований перелік чужорідних видів дерев Європейського Союзу. В цьому списку відсутні акація біла і дуб червоний. Чому? Тому, що площа насаджень, наприклад,  акації білої у Європі складає 2 млн. 140 тис. га. В деяких країнах насадження акації білої займають значні площі, однак цей вид не включений у список інвазивних видів через заперечення низки країн - членів ЄС, через  важливу роль цього виду у лісовому господарстві. 

Директор УкрНДІЛГА ім. Висоцького, Віктор Ткач зазначив, що наукові співробітники інституту мають багаторічний досвід вивчення лісових насаджень з участю різних видів інтродукованих деревних видів, на основі чого розроблені рекомендації, щодо можливості і доцільності використання різних видів інтродукованих деревних рослин, їх дольової частки у насадженнях різного цільового призначення.

 «Нам потрібно вести лісове господарство на принципах сталого розвитку: екологія, економіка, соціальний фактор.  

Перед лісовим господарством стоять цілі:

- посилювати еколого-ресурсний потенціал;

- збільшувати лісистість держави;

- нарощувати лісоресурсний потенціал, бо наша країна є лісодефіцитною, особливо зараз, враховуючи воєнні дії в країні і втрату великих масивів лісів.

Потрібно враховувати, що Україна має різні природні зони: Полісся, Лісостеп, Степ, Карпати і Крим. Саме диференційовано до різних природних зон України потрібно визначати види інвазивних видів. Такий підхід має бути взятий за основу. Друге – ведення наближеного до природи лісівництва а відсоток інтродуцентів не повинен перевищувати 5%».

Дискусія навколо використання інтродуцентів  у створенні лісів була дуже жвавою.  У кожного з учасників круглого столу були свої аргументи щодо можливості чи заперечення використання інтродуцентів у лісах України.

За результатами Всеукраїнського круглого столу були прийняті пропозиції щодо формування рекомендацій із використання інтродукованих деревних рослин для відтворення лісових насаджень різного цільового призначення.