Чужоземні шкідливі організми – надзвичайна ситуація

Останніми десятиліттями багато видів рослин, тварин, грибів розширили межі своїх ареалів завдяки розвитку торгівлі й туризму, а також у зв’язку зі зміною клімату та екологічних умов для перебування видів за межами їхніх первинних ареалів. Деякі види гинуть на новій території, а інші взаємодіють із місцевими видами, іноді конкурують із ними, а у гіршому випадку стають шкідливими на новому місці як безпосередньо негативно впливаючи на ліс, так і поширюючи патогенні гриби, бактерії тощо.

24 листопада 2021 р. під егідою ФАО та REUFIS (Міжнародної мережі лісових інвазійних видів в Європі та Центральній Азії) було організовано вебінар на тему «Плани на випадок надзвичайних ситуацій і системи раннього попередження – чи допоможуть вони захистити ліси?».

Вебінар проводили з метою:

– підвищення обізнаності фахівців стосовно чужоземних шкідливих організмів і готовності до майбутніх спалахів шкідників і хвороб у наших лісах;

– запровадження планування дій на випадок надзвичайних ситуацій, пов’язаних із проникненням шкідливих організмів; 

– обмін досвідом щодо систем раннього попередження та планування дій на випадок зазначених надзвичайних ситуацій.

Порядок денний охоплював декілька доповідей та їхнє обговорення.

Модератором була д-р Широма Сатіапала (ФАО).

Від REUFIS учасників вебінару привітав директор інституту лісівництва та захисту лісу університету в Шопроні (Угорщина) професор Ференц Лакатош. До складу REUFIS входять 37 країн, переважно з Європи, а також Казахстан, Таджикистан, Киргизстан і Узбекистан. Предмет уваги REUFIS – лісові інвазійні види, що включають рослини, мікроорганізми, безхребетних і хребетних тварин. REUFIS розпочав роботу у 2016 році й щороку до карантину збирав представників країн на семінари у Білорусі,

Угорщині, Туреччині. Науковці лабораторії захисту лісу УкрНДІЛГА кандидати с.-г. наук Юрій Скрильник і Ольга Зінченко брали участь у цих семінарах від України. REUFIS регулярно формує звіти про статус інвазійних видів у зоні своєї дії та розміщує їх на сайті http://www.reufis.org/download/regional-assessment/

З доповіддю «Системи раннього попередження – ранніх дій (Early Warning Early Action (EWEA) systems) стосовно лісових інвазійних видів у Європі та Центральній Азії – огляд успіхів і викликів» виступив проф. Андреа Баттісті з відділення агрономії, продовольства та природних ресурсів, тварин і середовища Університету Падуя, Італія.

Перший огляд проблеми інвазійних видів вийшов у 1995 році та привернув увагу до цієї проблеми. Проникнення інвазійних видів легше попередити, ніж потім викорінювати. Аналіз різних способів попередження поширення інвазійних видів на нові території свідчить, що лише у половині випадків вони виявилися ефективними. Одним із шляхів раннього виявлення чужоземних комах є висаджування так званих дозорних рослин або вибір їх у дендраріях. До нагляду широко залучають населення, створюють спеціальні сайти, описують методику виявлення, повідомляють адреси для відсилання зібраних зразків. Широко застосовують різноманітні пастки, які встановлюють у місцях можливого проникнення чужоземних комах. Було підкреслено необхідність спільних дій різних секторів економіки у попередженні поширення шкідливих організмів – лісового, сільськогосподарського, служби карантину рослин тощо.

Старший науковий співробітник лабораторії захисту лісу УкрНДІЛГА канд. с.-г. наук Юрій Скрильник розповів про останні кроки просування ясенової смарагдової вузькотілої златки вглиб території України.

 Вона проникла вже 3–4 роки тому, але поодиноко заселяла верхівки ослаблених дерев ясена зеленого, зрідка ясена звичайного. За останні 2 роки златка збільшила чисельність і поширилася у Луганській і частині Харківської області. Перші ознаки поселення златки важко помітити, тому що вона заселяє верхівки. У коментарі до виступу Юрія Скрильника професор Валентина Мєшкова проінформувала учасників вебінару, що ясен зелений росте не тільки в лісі, але й у шляхових смугах та інших захисних насадженнях різних власників і користувачів. Тому знищення заселених дерев у лісовому фонді, яке пропонує карантинна служба з посиланням на міжнародні вимоги, не може зупинити інвазію шкідника. Організаційно вирішити питання можливо лише тоді, коли різні відомства узгодять свою законодавчу базу, але зупинити златку вже неможливо. Найбільш доцільним у цій ситуації для запобігання безглуздого вирубання та знищення заселених нею дерев у лісі є перенесення цього виду з карантинного списку А1 (відсутні в Україні) до списку А2 (обмежено поширені в Україні). До речі, до списку А2 входить американський білий метелик, який проник в Україну вже понад 50 років тому і поширився практично по всій території, так що обмеженим його поширення назвати не можна. До речі, в Україні вже підтверджено проникнення 20 видів інвазійних шкідників дерев, деякі з яких не є менш небезпечними, ніж ясенова смарагдова вузькотіла златка.

Про інвазійні види шкідливих організмів у Грузії повідомив Георгій Мамадашвілі з Міністерства захисту середовища та сільського господарства Грузії. Він назвав короїда-типографа, самшитову вогнівку, дубового мереживного клопа та збудника раку каштана їстівного (які є і в Україні). 

Про інвазійних хребетних тварин і хвороби, які вони поширюють, розповів експерт із шведського Центра інформації про види Шведського університету сільськогосподарських наук д-р Хенрік Турфьєлл. Брали до уваги види, які проникли на територію після 1800 року. За прогнозом, у 2070 році клімат на півдні Швеції буде, як нині на півночі Франції. Деякі з видів, що поширюються з півдня, є переносниками збудників хвороб лісових і свійських тварин. Тому досліджують темпи поширення цих видів і ризики для екосистем.

Доповідь д-ра біол. наук Наталії Кириченко з відділення лісової зоології Інституту лісу ім. В. М. Сукачева Сибірського відділення РАН (Красноярськ, Росія) стосувалася шкідливих комах із Азії, які стали загрожувати стану лісів у Європі. 

Вчена повідомила, що щороку на нові території проникають десятки нових видів, що втричі більше, ніж 40 років тому. Чужоземні види заселяють нові рослини-живителі і позбавляються ентомофагів своєї батьківщини. Найбільш небезпечними є ясенова смарагдова вузькотіла златка, уссурійський короїд і сибірський шовкопряд. Попередження шкоди лісу забезпечать: моніторинг, влаштування дозорних посадок, організація визначення нових видів (зокрема методами ДНК аналізу), зміцнення конструктивних зв’язків між ученими, практиками та органами влади й обмін знаннями для розробки стратегії пом’якшення впливу інвазійних організмів на лісові екосистеми.На завершення виступив представник ФАО д-р Норберт Вінклер-Ратоній, який наголосив на необхідності вчених і практиків обмінюватися досвідом щодо вчасного виявлення інвазійних видів шкідників лісу.

У вебінарі брали участь науковці та фахівці різних лісових організацій, які ставили питання доповідачам і коментували окремі виступи. Було забезпечено синхронний переклад доповідей і запитань на російську і англійську мови.

Із презентаціями можна ознайомитися на сайті: http://www.reufis.org/event/webinar-contingency-plans-and-early-warning-systems-how-can-they-help-protect-forests/

Валентина Мєшкова,
 завідувачка лабораторії захисту лісу УкрНДІЛГА
  професор, д-р с.-г. наук