ЯЛИНА КОЛЮЧА (PICEA PUNGENS ENGELM.) РІЗНОГО ГЕГРАФІЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ НА ПІВНІЧНОМУ СХОДІ УКРАЇНИ

Серед інтродукованих деревних рослин на території України одним з найбільш відомих є північноамериканський хвойний вид – ялина колюча (Picea pungens Engelm.). Це високі дерева до 20–45 м та діаметром близько 1 м. Рослини ялини колючої доволі посухостійкі, швидкорослі, газо- і димостійкі, добре витримують умови забруднення повітря, осінні заморозки та зимові морози, найдекоративніші серед видів роду Picea. Деревина її м’яка, крихка і часто сучкувата, використовується для внутрішнього оздоблення приміщень і отримання паперу (https://pfaf.org/user/Plant.aspx?LatinName=Picea+Pungens). 

Перші рослини ялини колючої інтродуковано до України більше 160 років тому. Нині її успішно культивують у більшості садів і парків (Деревья и кустарники СССР 1949). Другий етап інтродукційного випробування цього виду в країні розпочато у 80-ті роки XX сторіччя. У Харківській області в ДП «Харківська ЛНДС» (Південне л-во) під керівництвом П. І. Молоткова було створено дослідні об’єкти за участі цього виду, зокрема географічні (висотно-екологічні) культури ялини колючої площею 0,2 га. На ділянці представлено 10 походжень із 8 географічних пунктів природного ареалу ялини колючої, розташованих у трьох штатах США (Вайомінг, Колорадо, Нью-Мексико) та на різних висотах н.р.м. (2300–3290 м).

Розташування материнських насаджень ялини колючої в США

(Лось, Висоцька 2008)

Кліматичні умови регіону випробування близькі за середньорічними температурою повітря і кількістю опадів до умов природного ареалу, але відрізняються більшою континентальністю. Географічні культури ростуть в умовах рівнинного рельєфу – висота н.р.м. становить 200 м. Тип лісорослинних умов – D2. 

На основі аналізу динаміки росту походжень ялини колючої у висоту протягом 5–25 рр. визначено, що найбільш перспективними є варіанти А-5, А-8, А-9 зі штату Нью-Мексико та А-10 зі штату Колорадо (південно-західна і південна частини ареалу) (Лось, Висоцька 2008). 

За результатами останнього обстеження у 2020 р. у 40-річному віці середня висота варіантів ялини колючої коливалася від 9,5 м (А-4, штат Вайомінг) до 12,6 м (А-7, А-10, штат Колорадо). Середній діаметр становив від 14,0 см (А-5, штат Нью-Мексико) до 19,3 (А-10, штат Колорадо). Але значна перевага в рості екотипа А-10 може бути зумовлена невеликою кількістю дерев у зв’язку зі значним штучним зрідженням та їх добрим освітленням. У варіанті А-2 зі штату Вайомінг взагалі не збереглося жодного екземпляра.

Частка дерев ялини колючої І і ІІ селекційних категорій у різних походжень становила від 37,7 до 78,3 %. У всіх варіантів, крім А-5, частка дерев, які характеризувалися відмінним станом, становила більше 50,0 %. У кронах виявлено шишки минулого та поточного років, самосів і підріст на ділянці відсутній.

Загальний вигляд насадження географічних культур ялини колючої у віці 40 років у ДП «Харківська ЛНДС»

За результатами комплексного оцінювання, яке враховувало показники інтенсивністі росту за висотою і діаметром, стану, якості стовбурів і репродуктивного розвитку дерев, визначено, що 4 варіанти зі штату Колорадо (А-3, А -6, А-7, А-10) та 2 варіанти зі штату Нью-Мексико (А-8, А-9) є перспективними для збору насіння з метою створення насаджень різного цільового призначення. 

Слід зазначити, на Північному Сході України вид відзначається відносно високими показниками росту, добрими якістю стовбурів і станом та представляє значний інтерес в умовах змін клімату. 

      О. М. Плотнікова
  м.н.с. лабораторії селекції УкрНДІЛГА