ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція"

Непарний шовкопряд – один із найвідоміших листогризних шкідників лісів, здатний пошкоджувати понад 300 видів деревних і чагарникових рослин. Найчастіше його гусениці живляться листками дуба, берези, осики, липи, граба, плодових дерев та багатьох інших листяних порід. Під час спалахів масового розмноження цей вид може повністю знищити листки в кронах дерев на великих площах. Рідше, але можуть також живитися хвоєю модрини, сосни, ялини.

Поодинокий пильщик-ткач Acantholyda hieroglyphica - один із небезпечних шкідників молоденьких (зазвичай 2-6 річних культур сосни звичайної), який належить до перетинчастокрилих Комах.

Типові пошкодження - індивідуальні захисні павутинні гнізда, в середині яких залишки хвої та екскременти.

Життєвий цикл :

Квітень-травень  виліт імаго, відкладання яєць

Травень-червень  відродження личинок, живлення, перші типові прояви пошкодження хвої

Червень-липень  найактивніше живлення личинок, формування осередків розмноження або спалахів масового розмноження 

Невпинне зростання попиту на енергію в цілому, а також виснаження запасів традиційних невідновлюваних ресурсів змушують науковців активізувати пошук локалізованих стратегій розширення біоенергетики та забезпечення енергетичної незалежності. Серед таких перспективних легко відновлюваних джерел варто виокремити біомасу тополь (Populus) і верб (Salix spp.), яку отримують на короткоротаційних біоенергетичних плантаціях.

У збірнику представлені 2 публікації науковців станції 

 - В. Г. Григорьєва, С. А. Лось, Л. І. Терещенко, Є. I. Бачевська

Результати випробувань хвойних інтродуцентів у дендропарку Державного біотехнологічного університету

 - М. Г. Румянцев, П. Б. Тарнопільський, В. С. Ющик, Ю. А. Єлісавенко, О. Г. Василевський, З. М. Юрків, О. М. Даниленко

Відповідно до листа Державного агентства лісових ресурсів України від 19.05.2026 №08-17/2907-26 у ДП «Харківська ЛНДС» проведено лісопатологічне обстеження хвойних насаджень на предмет виявлення осередків рудого соснового пильщика. Особливу увагу було приділено лісовим культурам та плантаціям сосни різного віку, які перебувають у зоні потенційного ризику спалахів масового розмноження рудого соснового пильщика (Neodiprion sertifer Geoffr.).

Результати лісопатологічного обстеження

У межах Всеукраїнського тижня безбар’єрності колектив Державного підприємства «Харківська лісова науково-дослідна станція» долучився до загальнонаціональної ініціативи та провів «Годину безбар’єрності».

Головна мета заходу — підвищити обізнаність співробітників щодо різних аспектів інклюзії, ознайомити з концепцією «Довідника безбар’єрності» та обговорити, як зробити повсякденну наукову та практичну діяльність станції більш доступною і відкритою для кожного.

Що обговорювали під час «Години безбар’єрності»?

У межах реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні, ініційованої Першою леді Оленою Зеленською, в країні проходить Всеукраїнський тиждень безбар’єрності. Державне підприємство «Харківська лісова науково-дослідна станція» (ДП «Харківська ЛНДС») активно підтримує цю ініціативу, переосмислюючи підходи до організації робочого простору, комунікації та доступності наукових знань.

Національний тиждень безбар’єрності – це ще один інструмент формування суспільства рівних можливостей, де кожна людина має вільний доступ до послуг, інформації, простору та участі в суспільному житті.

Весняні вечори наповнені ароматом квітучих садів, першим справжнім теплом, та особливим дзижчанням з крон дерев. Для багатьох з нас хрущі – це теплий спогад з дитинства, коли ми намагались спіймати цих великих жуків у коробку та з цікавістю розглядали кожну деталь.

Проте попри свою зовнішню неповороткість та чарівність, хрущ травневий є доволі агресивним шкідником, який може завдати багато збитків в лісових культурах, розсадниках, садах та полях.

17 травня Україна відзначила День пам’яті жертв політичних репресій. За оцінками істориків, у період з 1920-х до кінця 1980-х років радянський тоталітарний режим репресував майже півтора мільйони українців. Сотні тисяч людей було розстріляно, а їхні сім'ї пройшли через заслання, тортури у виправно-трудових таборах і депортації. Жорстока репресивна машина ламала людські долі за будь-які прояви патріотизму та національної свідомості, культури чи віри. Більшість розстріляних і закатованих були представниками політичної, мистецької та наукової еліти.