У зв’язку з настанням пожежонебезпечного періоду на території лісового фонду ДП «Харківська ЛНДС» проведено профілактичні заходи запобігання лісовим пожежам (облаштування мінералізованих смуг та оновлення агітаційних плакатів).

Ліси України відіграють надзвичайно важливу роль у формуванні ландшафтів, збереженні природного середовища та біорізноманіття. Три-чотири століття тому лісистість рівнинної частини України сягала 40 %, але протягом XVIII–XIX століть через інтенсивне знищення площа лісів зменшилася майже на третину. Нині рівень лісистості країни становить 15,9 %. Водночас фактична лісистість України все ще є недостатньою.

21 березня світова спільнота відзначає Міжнародний день лісів (International Day of Forests). Цей день був запроваджений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 28 листопада 2012 року, а вперше його відзначили у 2013 році.

З 1971 року існувало схоже свято – Всесвітній день лісового господарства (World Forestry Day). Дата обрана символічно - вона збігається з весняним рівноденням у Північній півкулі. Весна є уособленням відродження, зростання та оновлення. Саме в цей період природа пробуджується: дерева оживають після зимового спокою, починається сокорух, з’являються перші бруньки.

Весною, вибираючи жолуді дуба із сховищ для висівання у розсаднику, можна побачити, що виглядають вони не зовсім свіжими, а радше схожими на родзинки – зморщені, темні та підозріло легкі для своїх розмірів. Здається, що ці жолуді просто висохли природнім шляхом, проте насправді в них проходить особливий патологічний процес, відомий під назвою муміфікація жолудів.

Вирощування здорового посадкового матеріалу хвойних порід є важливим етапом створення продуктивних і стійких лісових насаджень. Саме у розсадниках та на ранніх етапах розвитку рослини найбільш уразливі до ураження різними хворобами, що можуть спричиняти значні втрати.

 Найпоширеніші хвороби сіянців та саджанців хвойних:

 Вилягання сіянців

Одна з найнебезпечніших хвороб початкових фаз росту. Викликається комплексом ґрунтових грибів, які уражають кореневу шийку та корені. Уражені рослини темніють біля основи стебла, витоншуються, вилягають і швидко всихають.

У природі все взаємопов’язано. Один із найефективніших і водночас найбезпечніших способів стримування чисельності хвоє- та листогризучих шкідників — підтримка природних ворогів цих комах. Серед них особливу роль відіграють комахоїдні птахи — ті, що живляться переважно комахами, їх личинками та гусеницями.

Верхівковий короїд – стовбуровий шкідник, який здатен заподіяти значної шкоди хвойним деревам. Хоча й основною кормовою породою для цього жука є сосна звичайна, за певних обставин він може заселяти також і інші види хвойних.

Це жук невеликих розмірів (2-3 мм завдовжки), бурого або темно-коричневого забарвлення. Серед інших видів короїдів його вирізняють за загостреною вершиною надкрил з дрібними зубцями по боках.

Щороку 3 березня планета відзначає Всесвітній день дикої природи (World Wildlife Day). Це не просто чергова дата в календарі екологів, а критичне нагадування про те, що ми — лише частина складної мережі життя, а не її володарі.

Дата обрана не випадково: саме 3 березня 1973 року була прийнята Конвенція СІТЕС (CITES), яка регулює міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення.

Чому це важливо саме зараз?

Ефективним профілактичним і локалізаційним заходом у боротьбі зі стовбуровими шкідниками є викладка ловчих дерев. Цей метод застосовується в насадженнях із задовільним санітарним станом, але за умови підвищеної чисельності стовбурових комах, особливо в лісах, пошкоджених вітром та снігом.

Захід базується на врахуванні біологічних особливостей розвитку популяцій шкідників та строків їх льоту.

Фенологічні групи стовбурових шкідників

За термінами заселення дерев стовбурових комах умовно поділяють на дві фенологічні групи — весняну та літню.