ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція"

Верхівковий короїд – стовбуровий шкідник, який здатен заподіяти значної шкоди хвойним деревам. Хоча й основною кормовою породою для цього жука є сосна звичайна, за певних обставин він може заселяти також і інші види хвойних.

Це жук невеликих розмірів (2-3 мм завдовжки), бурого або темно-коричневого забарвлення. Серед інших видів короїдів його вирізняють за загостреною вершиною надкрил з дрібними зубцями по боках.

Щороку 3 березня планета відзначає Всесвітній день дикої природи (World Wildlife Day). Це не просто чергова дата в календарі екологів, а критичне нагадування про те, що ми — лише частина складної мережі життя, а не її володарі.

Дата обрана не випадково: саме 3 березня 1973 року була прийнята Конвенція СІТЕС (CITES), яка регулює міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення.

Чому це важливо саме зараз?

Ефективним профілактичним і локалізаційним заходом у боротьбі зі стовбуровими шкідниками є викладка ловчих дерев. Цей метод застосовується в насадженнях із задовільним санітарним станом, але за умови підвищеної чисельності стовбурових комах, особливо в лісах, пошкоджених вітром та снігом.

Захід базується на врахуванні біологічних особливостей розвитку популяцій шкідників та строків їх льоту.

Фенологічні групи стовбурових шкідників

За термінами заселення дерев стовбурових комах умовно поділяють на дві фенологічні групи — весняну та літню.

Колектив станції щиро вітає високопрофесійного, досвідченого та кваліфікованого фахівця в галузі лісівничої науки та лісогосподарської практики, директора ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція» Андрія Андрійовича Мостепанюка із 65-річчям!

Основним завданням лісопатологічного моніторингу є виявлення місць певних лісопатологічних явищ для кожного окремого господарства та для країни в цілому. Відомості про динаміку лісопатологічних процесів у часі, їхнє регіональне розповсюдження, таксаційні особливості насаджень і чинники несприятливого впливу надають можливість прогнозувати поширення негативних змін у деревостанах та на цій основі планувати лісогосподарські заходи.

На освітній платформі агробізнес-спільноти AgriAcademy доступний 7-годинний безкоштовний онлайн-курс ФАО «Біобезпека для мисливських господарств». Сучасні практики, відео й текстові матеріали будуть запропоновані слухачам у низці інтерактивних навчальних модулів. Курс доступний у будь-який час, його можна пройти як безперервно, так і протягом декількох днів.

28 січня 2026 року відбулась онлайн-презентація проєкту «Від кризи до стійкості: наближене до природи лісогосподарювання в Україні». В заході прийняли участь близько 90 респондентів

23 січня відбулася робоча зустріч Голови Державного агентства лісових ресурсів України Віктора Смаля з працівниками лісової галузі Харківської області та працівниками УкрНДІЛГА.

Забруднені ґрунти та води — серйозний виклик. Але природа має власний інструмент для очищення: рослини. Метод, що використовує цю здатність, називається фіторемедіація.

 Як це працює?

Певні види рослин можуть:

• Поглинати важкі метали (свинець, цинк) з ґрунту та накопичувати їх у своїх стеблах і листі.

• Розщеплювати органічні забруднення (нафтопродукти, пестициди) за допомогою власних ферментів.

• Фільтрувати воду через кореневу систему, затримуючи шкідливі речовини.

 Хто ці «зелені лікарі»?

• Для стічних вод: очерет, рогіз.

Графіоз (голландська хвороба в’язових) — одне з найнебезпечніших судинних захворювань деревних порід, яке протягом десятиліть призводить до масового всихання в’язів у Європі, Північній Америці та, на жаль, в Україні. Попри те, що хвороба відома давно, вона й досі залишається актуальною проблемою для лісівників, озеленювачів і громад, адже здатна за лічені роки повністю знищити в’язові насадження.