Сьогодні надзвичайно актуальною є проблема біологічних інвазій і розширення ареалів фітофагів на території України. Значну загрозу становлять види, що потрапляють у нові регіони разом із рослинами-живителями, де часто набувають статусу небезпечних шкідників. У зв’язку з цим українські дослідники активізували вивчення галових кліщів-фітофагів. «Чужинці» масово пошкоджують листя, гілки, плоди й стовбури дерев, знижуючи їхню товарність і продуктивність.

Цифровізація лісової галузі – це не лише про прозорість та європейські стандарти. Це ще й нові можливості для ефективного управління лісами та сталого розвитку територій.

У зв’язку з настанням пожежонебезпечного періоду на території лісового фонду ДП «Харківська ЛНДС» проведено профілактичні заходи запобігання лісовим пожежам (облаштування мінералізованих смуг та оновлення агітаційних плакатів).

Ліси України відіграють надзвичайно важливу роль у формуванні ландшафтів, збереженні природного середовища та біорізноманіття. Три-чотири століття тому лісистість рівнинної частини України сягала 40 %, але протягом XVIII–XIX століть через інтенсивне знищення площа лісів зменшилася майже на третину. Нині рівень лісистості країни становить 15,9 %. Водночас фактична лісистість України все ще є недостатньою.

21 березня світова спільнота відзначає Міжнародний день лісів (International Day of Forests). Цей день був запроваджений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 28 листопада 2012 року, а вперше його відзначили у 2013 році.

З 1971 року існувало схоже свято – Всесвітній день лісового господарства (World Forestry Day). Дата обрана символічно - вона збігається з весняним рівноденням у Північній півкулі. Весна є уособленням відродження, зростання та оновлення. Саме в цей період природа пробуджується: дерева оживають після зимового спокою, починається сокорух, з’являються перші бруньки.

Весною, вибираючи жолуді дуба із сховищ для висівання у розсаднику, можна побачити, що виглядають вони не зовсім свіжими, а радше схожими на родзинки – зморщені, темні та підозріло легкі для своїх розмірів. Здається, що ці жолуді просто висохли природнім шляхом, проте насправді в них проходить особливий патологічний процес, відомий під назвою муміфікація жолудів.

Вирощування здорового посадкового матеріалу хвойних порід є важливим етапом створення продуктивних і стійких лісових насаджень. Саме у розсадниках та на ранніх етапах розвитку рослини найбільш уразливі до ураження різними хворобами, що можуть спричиняти значні втрати.

 Найпоширеніші хвороби сіянців та саджанців хвойних:

 Вилягання сіянців

Одна з найнебезпечніших хвороб початкових фаз росту. Викликається комплексом ґрунтових грибів, які уражають кореневу шийку та корені. Уражені рослини темніють біля основи стебла, витоншуються, вилягають і швидко всихають.

У природі все взаємопов’язано. Один із найефективніших і водночас найбезпечніших способів стримування чисельності хвоє- та листогризучих шкідників — підтримка природних ворогів цих комах. Серед них особливу роль відіграють комахоїдні птахи — ті, що живляться переважно комахами, їх личинками та гусеницями.

Верхівковий короїд – стовбуровий шкідник, який здатен заподіяти значної шкоди хвойним деревам. Хоча й основною кормовою породою для цього жука є сосна звичайна, за певних обставин він може заселяти також і інші види хвойних.

Це жук невеликих розмірів (2-3 мм завдовжки), бурого або темно-коричневого забарвлення. Серед інших видів короїдів його вирізняють за загостреною вершиною надкрил з дрібними зубцями по боках.